Loading AI tools
Посадник — назва посад:
- Намісник князя у землях, що входили до складу Київської держави у X—XII ст. Посадник, управляючи певною областю, був зобов'язаний збирати й доставляти князю данину[1]. Вперше згадується в «Повісті минулих літ» під 977, коли у боротьбі за владу з братом Володимиром Святославичем київський князь Ярополк Святославич «посадив посадників своїх у Новгороді». Володимир Святославич, князюючи в Києві, посадив своїх синів (які виконували функції посадників) у містах по всій підвладній йому території, при цьому округи навколо нових адміністративних центрів не збігалися з теренами племен літописних. А князі останніх втратили владу. Посадниками бували не лише родичі князів, а й бояри, як-то Ратибор;
- Вища державна посада у Новгородській (XII—XV ст.) і Псковській (XIV—XVI ст.) республіках до їх завоювання Московським князівством. Обирався вічем з середовища бояр і був головою державної адміністрації та суду. Посадник командував військом, контролював князя, очолював військовий суд тощо.
Перші звістки про посадників у Новгороді починаються з легендарного Гостомисла, котрий начебто був посадником у IX ст. Наступним у вміщених у Новгородських літописах списках посадників був Костянтин Добринич, який 1018 не дозволив князю Ярославу Мудрому втекти за море після поразки у війні з князем Святополком Ярополчичем. Історики вважають, що посадники в Новгороді з'явилися незабаром по його заснуванні в середині X ст. Інститут посадників був ліквідований у Новгороді у 1478 році внаслідок падіння боярської республіки й підкорення її великому князю московському Івану III Васильовичу.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
