Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Поршневи́й двигу́н вну́трішнього згоря́ння або просто поршневи́й двигу́н — двигун внутрішнього згоряння, у якому теплова енергія газів, що розширюються і які утворились в результаті згоряння паливо-повітряної суміші у замкненому об'ємі, перетворюється у механічну роботу поступального руху поршня у циліндрі.
Поступальний рух поршня поршневого двигуна зазвичай перетворюється в обертання колінчастого вала кривошипно-шатунним механізмом.
Поршневий двигун внутрішнього згоряння сьогодні є найпоширенішим тепловим двигуном. Він використовується для приводу засобів наземного, повітряного і водного транспорту, військової, сільськогосподарської та будівельної техніки, електрогенераторів, компресорів, водяних насосів, помп, моторизованого інструменту (бензорізок, газонокосарок, бензопилок) та інших машин, як мобільних, так і стаціонарних, і виробляється у світі щорічно в кількості декількох десятків мільйонів одиниць.
Потужність поршневих двигунів внутрішнього згоряння може бути від декількох ват (двигуни авіа-, мото- та судномоделей) до 75 000 кВт у дизельних суднових двигунів.
Як пальне у поршневих двигунах внутрішнього згоряння використовуються:
Повний цикл роботи двигуна складається з послідовності тактів — односпрямованих поступальних ходів поршня. Розрізняють двотактні та чотиритактні двигуни.
Кількість циліндрів у різних поршневих двигунах може становити від 1-го до 24-х. За розташуванням циліндрів поршневі двигуни бувають
За способом утворення паливо-повітряної суміші поділяються на:
За конструктивним виконанням засобів для утворення паливо-повітряної суміші такі двигуни бувають[1]:
За способом запалювання паливо-повітряної суміші такі двигуни поділяються на:
Двигуни із внутрішнім сумішоутворенням мають (як у теорії, так і на практиці) вищі ККД та крутний момент за рахунок вищого ступеня стиску. Такі двигуни, у свою чергу, поділяються на:
В рамках технічної термодинаміки робота поршневих двигунів внутрішнього згоряння у залежності від особливостей їх циклограм описується термодинамічними циклами Отто, Дизеля, Трінклера, Аткінсона або Міллера.
Ефективний ККД поршневого ДВЗ не перевищує 60%. Решта теплової енергії розподіляється, в основному, між теплом відпрацьованих газів і нагріванням конструктивних частин двигуна. Оскільки остання частка є суттєвою, поршневі двигуни мають потребу у системі охолодження. Розрізняють такі системи охолодження:
До основних механізмів і систем поршневого двигуна належать:
З роботою поршневого двигуна внутрішньго сгоряння пов'язані такі параметри.
Вид двигуна | Ступінь стиску |
---|---|
двигун з іскровим запалюванням | 7,5 — 13 |
двигун з наддуванням | 14 — 18 |
двигун із самозапалюванням | 18 — 24 |
Призначення двигуна | Діаметр циліндра мм |
Кількість циліндрів | Номінальна потужність кВт |
Частота обертання об/хв |
Середній ефективний тиск МПа |
Питоме споживання пального г/(кВт*год) |
---|---|---|---|---|---|---|
легкові автомобілі | 60 — 100 | 2 — 16 | 20 — 400 | 4500 — 8500 | 0,6 — 1 | 290 — 330 |
вантажні автомобілі | 80 — 130 | 6 — 12 | 50 — 350 | 2200 — 3500 | 0,6 — 0,8 | 240 — 260 |
робочі машини | 80 — 150 | 2 — 12 | 10 — 500 | 1800 — 2800 | 0,6 — 0,8 | 230 — 250 |
локомотиви | 150 — 300 | 8 — 16 | 1000 — 4000 | 600 — 1500 | 0,6 — 0,8 | 210 — 240 |
судна | 200 — 1080 | 4 — 16 | 1000 — 80000 | 85 — 350 | 1,2 — 1,9 | 170 — 225 |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.