Португальська абетка

Португальська абетка складається з 23-х літер латиниці:

A

B

C

D

E

F

G

H

I

J

K*

L

M

N

O

P

Q

R

S

T

U

V

W*

X

Y*

Z

a

b

c

d

e

f

g

h

i

j

k*

l

m

n

o

p

q

r

s

t

u

v

w*

x

y*

z

Примітка: Літери K, W та Y включено до алфавіту 1 січня 2009 року, коли реформа 1990 року вступила в законну силу.[1] При цьому вони також використовувалися до 1911 року.

Додатково вживаються літери з діакритичними знаками: Á, Â, Ã, À, Ç, É, Ê, Í, Ó, Ô, Õ, Ú. Проте вони не вважаються окремими літерами в абетці та не мають власних розділів у словниках. Коли два слова відрізняються виключно наявністю чи відсутністю діакритики, слово без знаку йде першим в алфавітному порядку. Символ Ü з тремою вживали в бразильському варіанті до 31 грудня 2008 року. З моменту вступу реформи в силу трема з'являється тільки у власних назвах, запозиченнях та похідних від них.

Абетка

Літера	Порт. назва		МФА
	Пишеться	Читається
Aa	a	/a/	/a/, /ɐ/
Bb	bê	/be/	/b/
Cc	cê	/se/	/k/; /s/1
Dd	dê	/de/	/d/ ~ [dʒ]2
Ee	e	/ɛ/, /e/	/e/, /ɛ/, /i/,3 /ɨ/
Ff	éfe	/ˈɛfi/ (BP), /ˈɛfɨ/ (EP)	/f/
Gg	gê (BP or EP) чи guê (EP only)	/ʒe/, /ɡe/	/ɡ/; /ʒ/1
Hh	agá	/aˈɡa/ (BP), /ɐˈɡa/ (EP)	не вимовляється4
Ii	i	/i/	/i/3
Jj	jota	/ˈʒɔtɐ/	/ʒ/
Kk	cá (BP) чи capa (EP)	/ka/, /ˈkapɐ/	5
Ll	ele	/ˈɛli/ (BP), /ˈɛlɨ/ (EP)	/l/ ~ [u̯]6
Mm	éme	/ˈẽmi/ (BP), /ˈɛmɨ/ (EP)	/m/7
Nn	éne	/ˈẽni/ (BP), /ˈɛnɨ/ (EP)	/n/7
Oo	ó	/ɔ/	/o/, /ɔ/, /u/3
Pp	pê	/pe/	/p/
Qq	quê	/ke/	/k/
Rr	erre (EP and BP) чи rê (mostly EP)	/ˈɛʁi/ (BP), /ˈɛʁɨ/ (EP)	/ɾ/, /ʁ/8
Ss	ésse	/ˈɛsi/ (BP), /ˈɛsɨ/ (EP)	/s/, /z/9; /ʃ/, /ʒ/
Tt	tê	/te/	/t/ ~ [tʃ]2
Uu	u	/u/	/u/3
Vv	vê	/ve/	/v/
Ww	dáblio (BP) чи dâblio (EP) / duplo vê	/ˈdabliu/	5
Xx	xis (BP) чи chis (EP)	/ʃis/, /ʃiʃ/	/ʃ/, /ks/; /z/, /s/, /ʒ/
Yy	ípsilon чи i grego""	/ˈipsilõ/ (BP), /ˈipsɨlɔn/ (EP)	5
Zz	zê	/ze/	/z/; /s/, /ʒ/, /ʃ/

Примітки

1. Перед літерами e, i, y або з седілем.
2. Алофонічно є африкатою перед звуком /i/ (i, інколи e), у бразильському варіанті.
3. Може перетворюватися на апроксимант перед іншою голосною у ненаголошеному стані.
4. Не вимовляється на початку чи в кінці слова. Також вживається в диграфах ch, lh, nh.
5. Не належить до офіційної абетки. Вживається тільки в іншомовних словах, особистих іменах та похідних від них.
6. Вокалізується до [u̯] в кінці складу в бразильському варіанті.
7. У кінці складу зазвичай глуха чи не озвучується (n у кінці слова інколи вимовляють повністю в кількох запозичених словах). Див. також випадок назалізації.
8. На початку (в усіх діалектах) та в кінці складу (в деяких бразильських) неподвоєна r вимовляється як /ʁ/, в іншому місці — як /ɾ/. Літера R в кінці слова також може не вимовлятися у повсякденному мовленні, коли останній склад є наголошеним, особливо у деяких штатах Бразилії та африканських країнах.
9. Одна s перетворюється на дзвінку /z/ між голосними.

Приголосні

• Фонема, що тут позначається як /ʁ/, має різні діалектні варіанти вимови, серед яких головним є ясенний дрижачий приголосний [r] в Португалії та Африці та глухий язичковий фрикативний [χ] чи глухий гортанний фрикативний [h] у Бразилії.

• Відмінності між чотирма сибілянтами /s/, /z/, /ʃ/, /ʒ/ нейтралізуються в кінці складів. У цій позиції вони є альвеолярними на переважній території Бразилії: /s/ з'являється перед глухими приголосними чи в кінці вимови, а /z/ — перед дзвінкими: напр. isto /ˈistu/, mesmo /ˈmezmu/. На переважній території Португалії, в Ріо-де-Жанейро та деяких північно-східних штатах Бразилії сибілянти в кінці складів є постальвеолярними /ʃ/ (глухий заясенний фрикативний) та /ʒ/ (дзвінкий заясенний фрикативний) відповідно: isto /ˈiʃtu/, mesmo /ˈmeʒmu/.

• Традиційно літера x між голосними вимовляється як /ʃ/, але у запозиченнях з латини та грецької вона може позначати інші звуки: /ks/ (найчастіше), /z/ (у словах на ex- чи hex-, після яких іде голосна, та похідних) чи /s/ (у дуже незначній кількості слів, таких як trouxe та próximo). На початку слів та після приголосних вона завжди вимовляється як /ʃ/.

Діакритичні знаки та диграфи

Португальська мова використовує шість діакритичних знаків, один із яких — седіль, що вживається з літерою c (ç) для позначення її звучання як /s/ перед голосними a, o, u через історичну палаталізацію. Ані діакритичні знаки, ані диграфи до алфавіту не входять.

Графема	Вимова
ç	/s/
ch	/ʃ/
lh	/ʎ/
nh	/ɲ/
rr	/ʁ/
ss	/s/

Диграфи lh та nh, що мають окситанське походження, позначають палатальні приголосні. Диграфи rr та ss трапляються виключно між голосними. Звукове значення rr залежить від діалекту.

Німі літери

Як і в інших західноєвропейських мовах, літера u зазвичай не вимовляється в графемах gu та qu, після яких іде голосна:

• gu вимовляється як /ɡ/ перед e та i, інакше — /ɡu/;
• qu вимовляється як /k/ перед e та i, інакше — /ku/.

При цьому є слова, у яких u вимовляють. Ці винятки раніше позначали тремою (güe, güi, qüe, qüi), щоправда, лише у бразильському варіанті. Більшість із них є латинізмами: freqüência/frequência (частота), argüição/arguição (наведення доказів), qüinqüelíngüe/quinquelingue (п'ятимовний — за припущенням, португальське слово з найбільшою кількістю діакритичних знаків). У зв'язку з орфографічною реформою 1990 року трему виведено з ужитку, залишено лише в особистих іменах, запозиченнях і похідних від них.

Графеми sç та xs вимовляються як один звук /s/ у бразильському варіанті, у стандартному європейському — як /ʃs/ (часто спрощене до /ʃ/ у повсякденній мові). Пари sc та xc перед e та i у бразильській португальській мові також позначають звук /s/, у європейській — /ʃs/.

Голосні

У наголошених складах розрізняються голосні /a, ɐ/, /e, ɛ/, /o, ɔ/. У ненаголошених, звуки кожної пари знаходяться у додатковому розподілі, тобто є алофонами. Наголошений /ɐ/ з'являється переважно перед носовими приголосними m, n, nh, за якими йде голосна, а наголошений /a/ в інших місцях.

Діакритичні знаки

Вимова голосних з діакритикою є досить фіксованою, за винятком їхньої назалізації у деяких випадках, описаних нижче. В інших випадках назалізація позначається тильдою.

Графема	Вимова
á	/a/
â	/ɐ/
ã	/ɐ̃/
à	/a/
é	/ɛ/
ê	/e/, /ɐi/
í	/i/
ó	/ɔ/
ô	/o/
õ	/õ/
ú	/u/

Дифтонги

Вимова дифтонгів також є досить передбачуваною, але потрібно знати, як розрізняти дифтонги та голосні, що йдуть поспіль у зяяннях та належать до різних складів. Наприклад, у слові saio /ˈsai̯u/, літера i утворює дифтонг із попередньою голосною, а в saiu, /saˈiu̯/ чи /sɐˈiu̯/, вона його утворює з наступною. Як і в іспанській, зяяння може позначатися акутом, розрізняючи такі омоніми як, наприклад, saia /ˈsai̯ɐ/ та saía, /saˈiɐ/ чи /sɐˈiɐ/.

Ротові
Графема	Вимова	Графема	Вимова
ai, ái	/ai ~ ɐi/1	au, áu	/au/
ei, êi	/ei ~ e ~ ɐi/2	eu, êu	/eu/
éi	/ɛi ~ ɐi/2	éu	/ɛu/
oi	/oi/	ou	/ou ~ o/
ói	/ɔi/	óu	/ɔu/
ui	/ui/	iu	/iu/
Носові
Графема	Вимова	Графема	Вимова
ãe, ãi	/ɐ̃ĩ/	ão	/ɐ̃ũ/
õe	/õĩ/	-

¹ Коли передує голосній перед наголошеним складом, у центральній Португалії.

² У центральній Португалії.

Назалізація

Коли склад закінчується на m чи n, ця приголосна не вимовляється за звичайними правилами, а лише вказує на назалізацію попередньої голосної. У кінці слів це інколи перетворюється на носовий дифтонг.

Монофтонги		Дифтонги
Графема	Вимова	Графема	Вимова
-an, -am, -ân, -âm1	/ɐ̃/	-am2	/ɐ̃ũ/
-en, -em, -ên, -êm1	/ẽ/	-em, -ém2	/ɐ̃ĩ ~ ẽĩ/
-in, -im, -ín, -ím3	/ĩ/	-en-, -én-4
-on, -om, -ôn, -ôm3	/õ/	-êm2	/ɐ̃ĩ ~ ẽĩ/
-un, -um, -ún, -úm3	/ũ/

¹ наприкінці складу

² наприкінці слова

³ наприкінці складу чи слова

⁴ перед кінцевою s, наприклад у словах bens та parabéns

Графема -en- також вимовляють як носовий дифтонг у кількох складних словах, таких як bendito (bem + dito), homenzinho (homem + zinho) та Benfica.

Література

• Acordo Ortográfico [IILP — Orthographic Agreement] (PDF), CV: CPLP, 1990, архів оригіналу (PDF) за 6 вересня 2005, процитовано 17 жовтня 2011 (порт.)

Посилання

• Алфавіт та фонетика

Примітки

1. Ministro da Cultura quer Acordo vigorando antes de janeiro de 2010 [Minister of Culture wants Agreement enforced before January 2010] (Portuguese) , Portugal: Sapo. In Brazil, the Orthographic Agreement went into legal effect since January 1, 2009.