Порто-Ново

По́рто-Но́во (фр. Porto-Novo, фон Xɔ̀gbónù) — місто, офіційна столиця держави Бенін та адміністративний центр департаменту Веме.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Порто.

Порто-Ново фр. Porto-Novo фон Xɔ̀gbónù
Основні дані
6°28′0″ пн. ш. 2°36′0″ сх. д.
Країна	Бенін
Регіон	Веме
Столиця для	Бенін, Регіон Веме, Республіка Дагомея і Народна Республіка Бенін
Площа	52 км²
Населення	264 320 осіб (2013)
Висота НРМ	38 ± 1 м
Назва мешканців	фр. Porto-novienne
Міста-побратими	Cergy-Pontoised (1995)[1], Metropolis of Lyond (2022)[2]
Часовий пояс	UTC+1, Africa/Porto-Novo (Бенін)
GeoNames	2392087
OSM	↑2848208 ·R (Регіон Веме)
Міська влада
Вебсайт	villedeportonovo.com
Мапа
Порто-Ново Порто-Ново (Бенін)
Порто-Ново у Вікісховищі

Географія

Місто розташовується у південно-східній частині Бенін та є одним з портів Гвінейської затоки. Порто-Ново — третє за величиною місто Беніну, поступається Котону за своїм статусом і впливом — як в культурному, так і у політичному плані.

Клімат

Клімат Порто-Ново
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середня температура, °C	27	28	28	28	27	26	25	25	25	26	27	27	26
Норма опадів, мм	23	34	86	127	215	370	129	44	89	140	52	16	1326
Джерело: [3]

Історія

Порто-Ново було, ймовірно, засноване наприкінці 16-го сторіччя легендарним королем Те-Агданлін. Місто отримало своє ім'я з португальської — «Новий Порт». Спочатку розвивалося як порт для работоргівлі.

З 1620 по 1688 рік Порто-Ново було столицею держави Аджа, а у 1688—1863 роках — столицею держави Аджаче.

У 1863 році Велика Британія, яка мала присутність у сусідній Нігерії, атакувала місто, що переконало Королівство Порто-Ново прийняти французький «захист». Сусіднє королівство Абомей висловило протест проти французької присутності у регіоні, тож між двома державами вибухнула війна. У 1883 р. Порто-Ново було приєднано до французької колонії Дагомеї.

У 1900 році Порто-Ново стало столицею Дагомеї.

Населення

Чисельність населення Порто-Ново, за переписом 2013 року, становить 264 320 тис. мешканців.

Економіка

У місті виробляється пальмова олія, бавовна та бавовняне дерево. У 1990-ті роки в районі узбережжя Беніну були відкриті нафтові родовища, які стали важливою частиною експорту країни.

Уродженці

• Теодор Голо (* 1948) — бенезійський політик, академік та суддя.

Світлини

• 
• 
• 
• 
• 

Література

• Sappho Charney (1996). Porto-Novo (Oueme, Benin). У Noelle Watson (ред.). International Dictionary of Historic Places: Middle East and Africa. UK: Routledge. с. 588+. ISBN 1884964036.(англ.)
• N. Adovi Goeh-Akue (2005). Porto-Novo. У Kevin Shillington (ред.). Encyclopedia of African History. Fitzroy Dearborn. ISBN 978-1-135-45670-2.(англ.)
• Foster, F. Blanche (1971). Dahomey. F. Watts. с. 49. ISBN 978-0-531-00720-4.(англ.)
• Mathurin C. Houngnikpo; Samuel Decalo (2013). Historical Dictionary of Benin. Rowman & Littlefield. с. 297. ISBN 978-0-81087-17-17.(англ.)
• Christine Mengina; Alain Godonou (2013). Porto-Novo: patrimoine et développement. Éditions de la Sorbonne / École du patrimoine africain. ISBN 978-2-85944-757-1.(фр.)
• Alain Sinou; Bachir Oloudé (1989). Porto-Novo, ville d'Afrique noire. Marseille: Parenthèses. ISBN 2-86364-051-8.(фр.)
• J. Geay, Origine, formation et histoire du royaume de Porto-Novo, dans Bulletin du Comité d'études historiques et scientifiques de l'Afrique occidentale française, 1924, p. 619-634(фр.)
• Basile Marius Gandonou, Monographie de la ville de Porto-Novo, Afrique Conseil, 2006, 67 p.(фр.)
• Adolphe Kindélé et Cyrille Aguessy, Contribution à l'étude de l'histoire de l'ancien royaume de Porto-Novo (préface de Théodore Monod), Institut d'Afrique noire, Dakar, 1953, 168 p.(фр.)
• Paule Brasseur-Marion et Gérard Brasseur, Porto-Novo et sa palmeraie, Institut français d'Afrique noire, Dakar, 1953, 132 p.(фр.)
• Moussiliou Mamadou, Islam à Porto-Novo : Des origines à 1930, Université Paris 1, 1980(фр.)
• Benoit N'Bessa, Porto-Novo et Cotonou (Bénin) : origine et évolution d'un doublet urbain, Université Bordeaux 3, 1997, 456 p.(фр.)
• Marie-Josée Pineau-Jamous, « Porto-Novo : royauté, localité et parenté », Cahiers d'études africaines, 1986, no 104, vol. 26, cahier 4(фр.)
• B. Volkoff et P. Willaime, Carte pédologique de reconnaissance de la République populaire du Bénin à 1/200.000. Feuille de Porto-Novo, ORSTOM, Paris, 1976, 47 p.(фр.)

Джерела

• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.