український футболіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олексі́й Микола́йович Попо́в (нар. 6 березня 1980, Запоріжжя, Українська РСР, СРСР) — колишній український футболіст і футзаліст, воротар, старший тренер російського клубу «Норільський нікель».
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 6 березня 1980 (44 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Запоріжжя, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 183 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 86 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | Україна→ Росія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 19 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| СДЮШОР «Металург» (Запоріжжя) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби (футзал) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання |
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Олексій Попов народився у народився у спортивній сім'ї. Мама на той момент була членом збірної СРСР з легкої атлетики, а батько був членом збірної СРСР з важкої атлетики. Обоє — майстри спорту СРСР. Старший брат Андрій теж займався футболом[1].
Майбутній воротар ще в дитячому садку зібрав свою першу команду з футболу. Старший брат Попова займався футболом, і, побувавши у нього на тренуваннях, молодший брат також почав займатися цією грою. Майбутній воротар починав як польовий гравець, діяв в обороні, але в певний момент у його команди виникла проблема з воротарем і він вирішив себе спробувати в цьому амплуа.
Вихованець запорізької СДЮШОР «Металург». Перший тренер — Микола Скрильник. Надалі покращував майстерність під керівництвом Равіля Шаріпова і Євгена Булгакова. 1995 року виграв два юнацьких чемпіонати України (для гравців 1980 і 1978 рр. н.)[2].
Півроку пробув в основній команді під керівництвом Олександра Томаха. У сезоні 1996/97 молодий воротар потрапив у заявку на два останні матчі з київським «Динамо» (15.06.1997)[3] і запорізьким «Торпедо» (23.06.1997)[4]. На початку наступного сезону опинився в заявці на гру з тернопільською «Нивою» (09.08.1997)[5].
Після цього один з партнерів президента і спонсорів «Металургу» організував свій футзальний клуб, куди перейшло четверо молодих гравців «Металурга», включаючи Попова.
У «Віннер Форд-Університет» воротар провів два сезони, після чого команду розформували і перед стартом сезону 1999/2000 Попов перейшов у «Запоріжкокс».
Після двох сезонів у складі запорізького клубу, воротар отримав пропозицію від київського «ІнтерКрАЗа», але її перебив донецький «Шахтар», до якого він і приєднався[6], підписавши контракт на 2 роки[1]. У складі «гірників» Попов виступав впродовж 2001—2005 рр., і за цей час по три рази вигравав чемпіонат і кубка України. 7 жовтня 2002 року дебютував у Кубку УЄФА у матчі «Шахтар»-«Торніо»[7].
З 2005 року гравець московського «Динамо», куди його особисто запросив президент клубу Костянтин Єременко. В кінці 2005 року прийняв російське громадянство, щоб не вважатися там легіонером[8]. У складі динамівського клубу став шестиразовим чемпіоном і п'ятиразовим володарем кубка Росії та переможцем Кубка УЄФА з футзалу 2006-07. У липні 2009 року продовжив контракт з «Динамо» ще на 4 роки[9].
Літом 2013 року перейшов у інший московський клуб «Діна»[10], але не потрапив в заявку клубу на новий чемпіонат через те, що став вважатися легіонером згідно з новим законом про ліміт на легіонерів[11]. Згодом Олексій був відправлений в оренду в «Єнакієвець», але РФС заблокував цей перехід через те, що Попов подав документи на зміну футбольного громадянства[12].
У березні 2014 року перейшов на правах оренди в азербайджанський «Араз»[13], з яким встиг виграти золоті нагороди чемпіонату і бронзу в Кубку УЄФА. Керівництво «Діни» чекало, щоб вирішилося питання з футбольним громадянством і його не визнавали легіонером або ж збільшили ліміт на легіонерів. Нічого з цього не відбулося і Попов, повернувшись з оренди, став п'ятим легіонером. Тренер москвичів Андрій Юдін вирішив, що з п'яти легіонерів команду має залишити саме Попов[14].
У серпні 2014 року уклав контракт з «Норільським нікелем»[15]. У сезоні 2014/15 з новою командою дійшов до фіналу Кубка Росії.
2017 року отримав наукову ступінь доктора філософії з фізичної культури і спорту (кандидат наук)[16].
25 травня 2018 року Попов офіційно оголосив про закінчення кар'єри[17].
Після завершення ігрової кар'єри увійшов в тренерський штаб «Норільського нікеля»[18].
28 вересня 2000 року дебютував у складі збірної України у матчі відбіркового турніру до чемпіонату Європи проти збірної Латвії (10:1)[20].
Разом зі збірною України з футзалу ставав срібним призером чемпіонатів Європи 2001 (0 матчів)[21] і 2003 років, також грав на чемпіонаті світу 2004 року (4 матчі)[22]. На чемпіонаті Європи 2005 року був основним воротарем, вийшовши у стартовому складі у всіх 5 матчах, причому у матчі проти збірної Росії був визнаний найкращим гравцем зустрічі[23]. У 2002 у складі студентської збірної України Попов їздив на чемпіонат світу серед студентів, де він у всіх п'яти матчах виходив в основному складі і завоював бронзові нагороди[24].
1998 року під час відпочинку на морі познайомився з майбутньою дружиною Оленою. Одруження відбулося тоді, коли воротар виступав за донецький «Шахтар». У пари є син Максим, який народився 2009 року[25]. 2 липня 2019 року у сім'ї Попових народився ще один син[26].
Любить подорожувати і відвідувати місця, що залишили слід в історії людства[27].
Віннер Форд-Університет
Вища ліга
Срібний призер (1): 1998/1999
Бронзовий призер (1): 1997/1998 Кубок України
Володар (1): 1998/1999Запоріжкокс
Вища ліга
Срібний призер (1): 1999/2000«Шахтар»
Вища ліга
Чемпіон (3): 2001/2002, 2003/2004, 2004/2005 Срібний призер (1): 2002/2003 Кубок України
Володар (2): 2002/2003, 2003/2004
Фіналіст (1): 2004/2005«Динамо»
Суперліга
Чемпіон (6): 2005/2006, 2006/2007, 2007/2008, 2010/2011, 2011/2012, 2012/2013 Кубок Росії
Володар (5): 2007/2008, 2008/2009, 2009/2010, 2010/2011, 2012/2013 Переможець (1): 2006/2007 Фіналіст (3): 2005/2006, 2011/2012, 2012/2013 Бронзовий призер (1): 2007/2008 Володар (1): 2013«Араз»
Чемпіон (1): 2013/2014 Бронзовий призер (1): 2013/2014«Норільський нікель»
Кубок Росії
Фіналіст (1): 2014/15Збірна України
Фіналіст (2): 2001, 2003Студентська збірна України
Бронзовий призер (1): 2002 Найкращий воротар чемпіонату України (1): 2001/02«Норільський нікель»
Суперліга
Бронзовий призер (2): 2020/21, 2021/22 Кубок Росії
Володар (1): 2019/20| Сезон | Клуб | Ліга | Чемпіонат | Кубок | Кубок УЄФА | Кубок Єременка | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | |||
| 2005—2006 | «Динамо» (Москва) | Супер-ліга | 12 | −28 | 1 | −2 | 2 | −2 | - | − |
| 2006—2007 | «Динамо» (Москва) | Супер-ліга | 17 | −34 | 3 | −2 | 2 | −4 | - | − |
| 2007—2008 | «Динамо» (Москва) | Супер-ліга | 24 | −40 | 5 | −9 | 1 | 0 | - | − |
| 2008—2009 | «Динамо» (Москва) | Супер-ліга | 26 | −58 | 6 | −16 | 2 | −4 | - | − |
| 2009—2010 | «Динамо» (Москва) | Супер-ліга | 10 | −22 | 7 | −17 (1) | 0 | 0 | - | − |
| 2010—2011 | «Динамо» (Москва) | Супер-ліга | 27 | −67 (1) | 6 | −18 (1) | 0 | 0 | - | − |
| 2011—2012 | «Динамо» (Москва) | Супер-ліга | 19 | −51 | 4 | −21 | 4 | −5 | - | − |
| 2012—2013 | «Динамо» (Москва) | Супер-ліга | 8 | -14 (1) | 3 | -? | 4 | -7 | - | − |
| 2013—2014 | «Араз» | Прем'єр-ліга | 16 | -? | ? | -? | 2 | −7 | - | − |
| 2014—2015 | «Норільський нікель» (Норільськ) | Супер-ліга | 27 | -? (1) | 7 | -? | - | − | - | − |
| 2015—2016 | «Норільський нікель» (Норільськ) | Супер-ліга | 17 | -? | 1 | -? | - | − | - | − |
| 2016—2017 | «Норільський нікель» (Норільськ) | Супер-ліга | 22 | -? | 0 | 0 | - | − | 2 | -6 |
| 2017—2018 | «Норільський нікель» (Норільськ) | Супер-ліга | 13 | -? | 5 | -? | - | − | 2 | -6 |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
