Понори

Поно́ри (від словен. ponor — «нора», «яма»)^[1] або катавотри — природні отвори (в формі тріщин, каналів тощо), на поверхні закарстованого масиву, через які відбувається поглинання поверхневих вод і проникнення їх у глибинні шари земної поверхні (у басейн підземних вод). Являє собою природний отвір (тріщину) або порожнину будь-якої форми на поверхні карстових гірських порід, по яким стікає вглиб дощова, тала снігова та проточна вода. Понори утворюються зазвичай на дні карстових лійок чи в руслах зникаючих річок. Понор є індикатором карстування, тому завдяки понорам спелеологи знаходять можливі виходи печер на поверхню, хоча понор може бути виключно локалізованим.

Запит «Понор» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Понори (Талалаївський район).

Див. також

• Дунайські понори
• Совицькі понори
• Воклюз (геологія)

Примітки

1. Dicken, Samuel N. (November 1935). Kentucky Karst Landscapes. The Journal of Geology. 43 (7): 708—728. doi:10.1086/624363. JSTOR 30057941. Since local terms such as "sink," "sink hole", "kettle", "bottom", etc., are vague and confusing the Slovene terminology ("ponor", "doline", etc.) is used for the karst forms.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.