Пол Лотербур

Пол Крістіан Лотербур (англ. Paul Christian Lauterbur, 6 травня 1929, Сідней, Огайо — 27 березня 2007, Урбана, Іллінойс) — американський хімік, лауреат Нобелівської премії в області медицини 2003 року «За винахід методу магнітно-резонансної томографії».

Пол Крістіан Лотербур
англ. Paul Christian Lauterbur
Народився	6 травня 1929(1929-05-06) Сідней, Огайо, США[1][2][3]
Помер	27 березня 2007(2007-03-27) (77 років) Урбана, Іллінойс, США[4]  ·захворювання нирок
Поховання	Graceland Cemeteryd[5]
Країна	США
Діяльність	хімік, професор, фізик, біофізик, дослідник
Alma mater	Університет Піттсбурга Кейс-Вестерн-Резерв університет Sidney High Schoold
Галузь	хімія
Заклад	Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн Іллінойський університет в Чикагоd Університет штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук
Членство	Леопольдина Національна академія наук США AAAS[6] Американське фізичне товариство[6]
Нагороди	Національна медаль технологій та інновацій США (1988) Премія Ласкера-Дебейкі за клінічні медичні дослідженняd (1984) Міжнародна премія Фонду Гайрднера (1985) Медаль пошани IEEE (1987) премія Гарві (1986) медаль Говарда Поттса (1983) Dr A.H. Heineken Prize for Medicined (1989) Національна зала слави винахідників США (2007) X-ray badged (1987) Премія Кіото в галузі передових технологій (1994) премія Чарлза Кеттерінга (1985) Діксонська наукова преміяd (1993) Max Delbruck Prized (1983) премія Боуера (1990) NAS Award for Chemistry in Service to Societyd (2001)
Пол Лотербур у Вікісховищі

Біографія

Пол Лотербур народився в невеликому містечку Сідней в Огайо 6 травня 1929 року, закінчив Пітсбурзький університет у 1962 році. Початкова ідея, що врешті-решт призвела до створення магнітно-резонансної томографії, народилася під час бурхливої дискусії на вечері у передмісті Пітсбургу^[7]. Наступні роботи зі створення методу Лотербур проводив в Нью-Йоркському університеті в Стоуні-Брук^[8] у 1970-х роках. Після цього Лотербур все життя пропрацював в Іллінойському університеті в Урбана — Шампейн.

Науковий внесок

Відомий раніше метод ядерного магнітного резонансу (ЯМР), за розвиток якого Фелікс Блох та Едвард Перселл отримали Нобелівську премію з фізики в 1952 році, використовувався до робіт Лотербура в основному для дослідження молекулярної структури. Роботи Лотербура і Пітера Менсфілда дозволили використовувати метод для отримання зображень цілого організму.

Лотербур винайшов як використовувати градієнт магнітного поля, що дозволяє визначати походження радіохвиль, які випромінюються ядрами атомів об'єкта, що досліджується. Ця інформація дозволяє відтворити двомірну картину організму. Перший магнітно-резонансний томограф, створений Лотербуром, досі знаходиться в Нью-Йоркському університеті в Стоуні-Брук.

У 2003 році Лотербур разом з Менсфілдом отримав Нобелівську премію в галузі медицини «за винахід методу магнітно- резонансної томографії».

У 2007 році Лотербур був включений в Зал слави національних винахідників.