Поліцейське право

Поліцейське право — галузь права і наукова дисципліна. Сформувалося у 2-й половині 18 ст. у Пруссії, а потім в інших європейських країнах. Предметом науки поліцейського права було внутрішнє управління. Зміст і методи цієї науки не отримали точного визначення: німецькі юристи називали її «наукою поліції» (Р. фон Моль), російські — «поліцейським правом» (І. Ю. Андрієвський), французькі (Н. Деламар, Ж. Пеше, Ж. Імберт) — «адміністративним правом». Л. Штейн (Німеччина) дав їй назву «наука внутрішнього управління»^[1].

Навчальний курс поліцейського права (а після прийняття Конституції 1905 — адміністративного права) в Російській імперії починався як дві окремі дисципліни — «закони благоустрою» та «закони благочиння»^[2].

Примітки

1. Юридична енциклопедія
2. Адміністративне право. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 18 січня 2019.

Посилання

• Поліцейське право [Архівовано 16 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.