Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Полубенські, Полубінські, Полубинські (пол. Połubeński, Połubiński) — литовсько-білоруський-український княжий магнатський рід, що тривалий час був впливовим за часів Великого князівства Литовського, згодом Речі Посполитої. Належить до гілки Ольгердовичів. Представники цього роду використовували власний варіант гербу Ястшембець.
Назва походить від назви маєтку Полубенськ, який знаходився біля Ліда (в подальшому с. Полубнікі); за іншою версією прізвище походить від назви села Полубічі або Полубіца (Polubicze, Polubica) в Берестейському воєводстві. Його надано Андрію-Вігунду, сину Ольгерда Гедиміновича. Перше володіння, вже в XVI ст. перестало бути власністю князів Полубенських, а друге володіння, яке в 1503 році, було подаровано князю Василю Полубенському, цілком могло перш перебувати у власності його предків.
Про перших представників цього роду замало відомостей, зазвичай вони йменувалися князями на Лубні. Першим, відомим історії, князем з цим ім'ям, був князь Андрій Полубенський, який перебуваючи на службі у короля Польщі та великого князя Литовського Казиміра IV, у 1482—1488 роках отримав грошове та майнове жалування (подарунки).
Про брата Андрія — Федора Полубенського, відомо, лише те, що він залишив після себе двох синів, які померли бездітними і одну дочку, сина якої, звали Щасний. Останній в 1533 році претендував на володіння своїх стрийків Івана і Льва Федоровичів Полубенських.
Піднесення роду почалося з князя Василя Полубенського, що першим отримав державну посаду — намісництво Володимирське на Волині. також зумів значно розширити власні володіння. Його син Лев і Іван продовжили справу батька з накопичення майно та посад. Втім ця гілка згасла у 1558 році.
Найбільшої впливу з часом набули нащадки другого брата — Івана Андрійовича Полубенського. Його сина Олександр став старостой вольмарським і каштеляном новогрудським. Його онук Костянтин був воєводою парнавським, а праонук Олександр-Гілярій — маршалком великим литовським і генеральним старостою жемайтським. Інший праонук Івана Полубенського — Дмитро-Самуїл — був воєводою новогрудським.
З кінця XVI ст. Полубинські перейшли у католицтво. Після смерті у 1685 році Криштофа Костянтина Полубенського припинила існування лінія Івана Андрійовича Полубенського. Більшість володінь перейшла до родів Радзивіллів та Сапіг.
За часів Російської імперії рід втратив князівський титул.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.