Плютей бурий

Плютей бурий (Pluteus atricapillus (Secr.) Sing.) або плютей оленячий , або підграбник— вид грибів роду плютей (Pluteus). Сучасну біномінальну назву надано у 1889 році^[8].

? Плютей бурий
Біологічна класифікація
Царство: Гриби (Fungi) Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota) Клас: Базидіоміцети (Basidiomycetes) Порядок: Агарикальні (Agaricales) Родина: Плютеєві (Pluteaceae) Рід: Pluteus Вид: Плютей бурий
Біноміальна назва
Pluteus cervinus Jacob Christian Schäffer, Elias Magnus Fries, P. Kumm. (1871)
Синоніми
Agaricus atricapillus Batsch, [1] Agaricus fertilis Pers., [2] Agaricus phonospermus Bull., [3] Gymnopus fertilis (Pers.) Gray, [4] Agaricus cervinus Schaeff., [5] Agaricus curtisii Berk., [6] Pluteus atricapillus var. albus Vellinga, [7]
Посилання
Вікісховище: Pluteus cervinus EOL: 2920841 NCBI: 181527 MB: 114780 IF: 114780

Назва

В англійській мові гриб називають «оленячий щит» (англ. deer shield), «оленячий гриб» (англ. fawn mushroom).

Будова

Сіро-коричнева шапинка, діаметром 3-15 см, з темнішими смугами, що радіально відходять від центру. Має форму дзвоника у молодому віці, згодом відкривається, залишаючи горбик по-центру. Пластини густі, вільні, білі у молодому віці, згодом рожевіють. Споровий порошок рожевий. Ніжка 5-12 см у довжину, 0.5-2 см завширшки, біла з коричневими волокнами, товстішає при основі. М'якуш блідий, пахне злегка редькою.

Життєвий цикл

Плодові тіла з'являються протягом всього року^[9]. У інших джерелах у травні — листопаді^[10].

Поширення та середовище існування

Зростає у листяних та мішаних лісах на пеньках, на мертвій деревині. Зустрічається на купах тирси.

Практичне використання

Добрий їстівний гриб.

Галерея

• 
  Рожевуваті пластинки
• 
  Група грибів
• 
  Шапинки з помітними радіальними смугами

Примітки

1. Elenchus fungorum. Continuatio prima: 77, t. 16:76 (1786)
2. Synopsis methodica fungorum: 328 (1801)
3. Herbier de la France 12: t. 534 (1812)
4. A natural arrangement of British plants 1: 606 (1821)
5. Fungorum qui in Bavaria et Palatinatu circa Ratisbonam nascuntur Icones 4: 6, t. 10 (1774)
6. Hooker's Journal of Botany and Kew Garden Miscellany 1: 98 (1849)
7. Persoonia 12 (4): 342 (1985)
8. Pluteus atricapillus. www.mycobank.org. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 2017-05-16T07:57:13+00:00.
9. E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 366.
10. Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые гибы.- К.: Наукова думка, 1980.- 328 с.

Джерела

• Pluteus atricapillus // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL [Архівовано 1 березня 2018 у Wayback Machine.]
•   Fayod, M.V. 1889. Prodrome d'une histoire naturelle des Agaricinés. Annales des Sciences Naturelles Botanique. 9:181-411 
• Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые гибы.- К.: Наукова думка, 1980.- 328 с.
• E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 366.