Петров Владислав Олексійович

Владислав Олексійович Петров (28 березня 1935(19350328), селище Сясьстрой, тепер місто Волховського району Ленінградської області, Російська Федерація — 24 вересня 2011, місто Харків) — радянський діяч, новатор виробництва, токар Харківського заводу транспортного машинобудування імені Малишева. Член ЦК КПРС у 1981—1990 роках. Герой Соціалістичної Праці (15.09.1976).

Петров Владислав Олексійович
Народився	28 березня 1935(1935-03-28) селище Сясьстрой, тепер місто Волховського району Ленінградської області, Російська Федерація
Помер	24 вересня 2011(2011-09-24) (76 років) місто Харків
Національність	росіянин
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петров.

Життєпис

Народився в родині робітника.

У 1952—1954 роках — токар Харківського паровозобудівного заводу в місті Харкові.

У 1954—1957 роках — служба в Радянській армії.

З 1957 року — токар, бригадир токарів механічного цеху Харківського машинобудівного заводу (заводу транспортного машинобудування) імені Малишева (з 1978 року — Харківського виробничого об'єднання «Завод імені Малишева») Міністерства оборонної промисловості СРСР.

У 1959 році закінчив вечірню середню школу в Харкові.

Член КПРС з 1961 року.

Указом Президії Верховної Ради СРСР («закритим») від 15 вересня 1976 року Петрову Владиславу Олексійовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Закінчив Вищу школу професійного руху ВЦРПС.

Потім — на пенсії в місті Харкові. Помер 24 вересня 2011 року.

Нагороди і звання

• Герой Соціалістичної Праці (15.09.1976)
• два ордени Леніна (26.04.1971; 15.09.1976)
• орден Дружби народів (30.03.1981)
• медалі

Примітки

Джерела

• Петров Владислав Алексеевич (рос.)