Перший Донський округ

Пе́рший Донськи́й о́круг — адміністративна одиниця Землі Війська Донського й згодом області Війська Донського Російської імперії.

Перший Донський округ
Центр	Константиновская

Окружне управління було в станиці Костянтинівській.

Географія

Площа території — 15 415,9 версти2.

Історія

1-й Дрнський округ створено серед 7 округів у складі Землі Війську Донському в 1802 році.

Козаки 1-го Донського округу вважалися верховими^[1][2].

Козаки округу служили в наступних військових частинах:

• легка кавалерія — 2-й Донський генерала Сисоєва, 19-й, 36-й, 8-й генерала Іловайського 12-го, 25-й, 42-й, 9-й генерал-ад'ютанта графа Орлова-Денисова, 26-й, 43-й, 52-й Донські козацькі полки^[1].
• кінна артилерія — 3-я, 10-а і 17-я Донські козачцькі батареї^[1].
• гвардія — Лейб-гвардії Козацький полк, Отаманський Лейб-Гвардії полк^[3], Лейб-гвардії 6-а Донська козацька батарея^[1].

У 1918 році з частин Усть-Медведицького, Донецького й Хоперського округів було утворено Верхньо-Донський округ.

Населення

Чисельність населення — 271 790 осіб, у тому числі чоловіків — 134 051, жінок — 137 739^[4] (1897 рік).

Чисельність українців

• 5-та ревізія (1794 рік) — 3,3 тисяч осіб (8,9 %);
• 7-ма ревізія (1815 рік) — 8,9 тисяч осіб (18,3 %);
• 8-ма ревізія (1833 рік) — 5,3 тисяч осіб (8,8 %);
• 9-та ревізія (1850 рік) — 17,5 тисяч осіб (21,6 %);
• 10-та ревізія (1858 рік) — 10,7 тисяч осіб (12,0 %);
• перепис 1897 року — 31,5 тисяч осіб (11,6 %);
• перепис 1910—1917 року — 42,5 тисяч осіб (11,6 %).^[5]

Адміністративний поділ

1913 рік

На 1913 рік до складу 1-го Дпнського округу входило 23 юрти:

Баклановська — станиця Баклановська, Богоявленська — станиця Богоявленська, Каргальська — станиця Каргальська, Верхньо-Кундрючеська — станиця Верхньо-Кундрючеська, Катерининська — станиця Катерининська, Єрмаковська — станиця Єрмаковська, Золотовська — станиця Золотовська, Камишевська — станиця Камишевська, Костянтинівська — станиця Костянтинівська, Кочетовська — станиця Кочетовська, Кумшацька — станиця Кумшацька, Маріїнська — станиця Маріїнська,

Нижньо-Кундрючеська — станиця Нижньо-Кундрючеська, Нижньо-Курмоярська — станиця Нижньо-Курмоярська, Миколаївська — станиця Миколаївська, Роздорська-на-Дону — станиця Роздорська-на-Дону), Романовська — станиця Романовська, Семикаракорська — станиця Семикаракорська, Тернівська — станиця Терновська, Усть-Бистрянська — станиця Усть-Бистрянська, Филлиповська — станиця Филипповський, Цимлянська — станиця Цимлянська, Чортківська — станиця Чортківська.

На 1913 рік до складу 1-го Дпнського округу входило 5 волостей:

Зазерська — сел. Зазерсько-Кагальницький, Кузнецовська — сел. Кузнецовська, Іллінська — сл. Іллінка,

Мартинівська — слобода Мартинівка, Орловська — слобода Орлівка,

1918 рік

На 1918 рік до складу округу входило 25 юртів:

Андрієвський (Княже-Андрієвський) юрт (станиця Андрієвська), Баклановський юрт (станиця Баклановська), Богоявленський юрт (станиця Богоявленська), Верхньо-Кундрюческий юрт (станиця Верхньо-Кундрючеська), Генерал-Єфремівський юрт (станиця Генерал-Єфремівська), Катерининський юрт (станиця Катерининська), Ермаковский юрт (станиця Єрмаковська), Золотовский юрт (станиця Золотовська), Камишевский юрт (станиця Камишевська), Каргальський юрт (станиця Каргальська), Костянтинівський юрт (станиця Костянтинівська — центр), Кочетовський юрт (станиця Кочетовська), Кумшацький юрт (станиця Кумшацька),

Маріїнський юрт (станиця Маріїнська), Нижньо-Кундрючеський юрт (станиця Нижньо-Кундрючеська), Нижньо-Курмоярський юрт (станиця Нижньо-Курмоярська), Миколаївський юрт (станиця Миколаївська), Роздорський юрт (станиця Роздорська), Романовський юрт (станиця Романовська), Семикаракорський юрт (станиця Семикаракорська), Тернівський юрт (станиця Терновська), Усть-Бистрянський юрт (станиця Усть-Бистрянська), Филлиповський юрт (станиця Філіпповський), Цимлянський юрт (станиця Цимлянська), Чортківський юрт (станиця Чортківська).

Окружні начальники

• Черевков, Евтей Іванович — під час Вітчизняної війни 1812 року. Сформував чотири полку (з 24-х-на-Дону), які рушили маршем 13 вересня 1812 року в район Тули^[6].

Див. також

• Адміністративний поділ області Війська Донського в 1918 році

Примітки

1. Скорик А. П. Перший Донський округ: досвід історичної реконструкції: монографія / Пд.-Зростав. держ. техн. ун-т (НПІ). — Новочеркаськ: Лик, 2012. — 520 З.: іл., дод. — 22 С.. — ISBN 978-5-9947-0309-0 [Архівовано 15 липня 2020 у Wayback Machine.]
2. [Вейнберг Л. Донского Войска Область. — СПб., 1897. Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019. Вейнберг Л. Донского Войска Область. — СПб., 1897.]
3. Бугайов А. Нариси історії громадянської війни на Дону. — У двох книгах. Кн. 1. Лютий 1917 — лютий 1918 р.; Кн. 2. Лютий-квітень 1918 р. — Ростов/Дон, 2010, 2012. [Архівовано 1 лютого 2019 у Wayback Machine.]
4. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. (Губернские итоги) [Архівовано 2014-01-08 у Wayback Machine.]. Т. Т. 1—89. СПб., 1903—1905.
5. Кабузан, Владимир Максимович (2006). Украинцы в мире: динамика численности и расселения: 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса. Москва: Наука. с. 534.
6. Кудрявцев Ст. Заснований Черевковым. Селище Вербенський Красносулінского району // Донський временник. [Архівовано 1 лютого 2019 у Wayback Machine.]