Loading AI tools
Перша Одеська Церква Євангельських Християн-Баптистів[1] – релігійна громада євангельських християн-баптистів в Одесі; найстаріша баптистська церква міста[2]. Налічує понад 1200 членів[3]. Є неприбутковою організацією, матеріальне забезпечення якої здійснюється за рахунок добровільних пожертвувань. Входить до Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів, а також до Одеського обласного об'єднання церков ЄХБ. Є спадкоємцем Одеської Церкви ЄХБ, що знаходилась по вул. Сєрова, 34[1].
| Перша Одеська Церква ЄХБ | |
|---|---|
 | |
| Тип | Церковна громада |
| Засновано | 1884 |
| Розташування | м. Одеса, вул. Картамишівська, 8 |
| Місце діяльності |  Україна, Одеса |
| Центральний орган | Церковна рада |
| Старший пресвітер | Мирмир Іван Петрович |
| Пресвітер | Сергій Вікторович Санніков |
| Пресвітер | Володимир Костянтинович Зибкін |
| Вебсайт: baptist.od.ua | |
Перша церква з упорядкованою структурою утворилася в Одесі у 1884 році із невеликої групи віруючих, в умовах постійних утисків збоку влади царської Росії. Перші зібрання віруючих проходили в невеликій будівлі, розташованій в історичному районі Одеси "Слобідка". З перших днів існування недільні та святкові служіння в церкві супроводжувались співом хору, що складався з десяти осіб[4].
Після виходу в 1905 році указу про свободу віросповідання завдяки активній благовісницькій діяльності громада розширюється і орендує для проведення богослужінь зал по вул. Херсонській, 11, що вміщує до тисячі осіб. У 1907 році році першим пресвітером церкви став відомий у євангельських колах благовісник і богослов Василь Гурович Павлов, який доклав багато зусиль не тільки для її розвитку, але й для проповіді Євангелія та об'єднання всіх віруючих, хрещених за вірою. Та з початком Першої Світової війни під приводом «боротьби з німецьким впливом» євангельсько-баптистські церкви в Одесі були закриті, а активні служителі заслані до Західного Сибіру[3][4].
В 1917 році після падіння російського самодержавства, встановлення радянської влади та проголошення відділення церкви від держави церква відновлює активну благовісницьку діяльність і продовжує розширюватись. Але з 1929 року політична ситуація в радянській державі змінюється, й проти євангельських християн починаються утиски і репресії.[4] З 1932 року починаються арешти, розстріли та відправлення у заслання як служителів, так і пересічних членів церкви, а в 1937 році знімаються з реєстрації і закриваються всі євангельські церкви Одеси. Віруючі продовжують нелегальні зібрання невеликими групами по домівках[3].
В кінці 30-х років, а потім і в період румунської окупації Одеси та в перші повоєнні роки віруючі міста отримують дозвіл збиратись у приміщенні лютеранської кірхи[4]. У 1950 році влада переводить громаду Одеської церкви ЄХБ з кірхи до приміщення колишнього цеху з виробництва синьки по вул. Сєрова, 34, яке силами віруючих переобладнується в дім молитви. У перші роки зібрання в новому домі молитви проходили за відсутності пресвітера під керівництвом регента хору і композитора Н.І. Висоцького. В залі, розрахованому на 400 місць, на служіння збиралося 1000-1200 чоловік. В цьому приміщенні церква проводила зібрання аж до розпаду СРСР[3].
В 1992 році році було розпочато будівництво нового дому молитви церкви по вул. Картамишівській, урочисте відкриття якого відбулося у 1996 році[4] (див. Дім молитви Першої Одеської Церкви ЄХБ).
Перша Одеська Церква ЄХБ активно розвиває різні види духовного служіння: проповідницьке, музичне, молитовне, благовісницьке, дитяче та ін.
Церква проводить регулярні служіння за участю як власних проповідників, так і проповідників з інших церков України й світу. На служіннях регулярно проповідують представники діаспори з країн Америки та Європи, а також баптисти різних церков світу, які відвідують Одесу. Здійснюється трансляція служінь на одеських каналах регіонального телевізійного мовлення, на супутниковому каналі "CNL-Україна"[5], а також в прямому ефірі на офіційному сайті церкви. Крім того, на сайтах церкві доступні відеоархіви проповідей та служінь[6].
Музичне служіння церкви представлено чотирма хорами, кожен з яких включає представників певної вікової категорії[7]:
- дитячий хор;
- перший молодіжний хор;
- другий молодіжний хор «Перлинка»;
- основний хор.
Завдяки зусиллям регентів хору професіоналізм хорового служіння церкви набув визнання не тільки серед євангельських церков, але й на громадських конкурсах музичного мистецтва[7]. Також в церкві періодично проводяться фестивалі хорів церков Одеси і Одеської області, а також різноманітні концерти духовної музики[2][7].
Служіння благовістя проводяться як в церкві, так і у різних громадських установах та на вулицях міста. В рамках святкування 130-річчя зародження баптизму в Одесі у 2006 році проводився ряд публічних заходів (дні відкритих дверей, акція «STOP наркотик» вечори християнських фільмів, концерти духовної музики та ін.), на які активно запрошувались мешканці міста [8]. Періодично проводяться відкриті Пасхальні служіння в Одеському палаці спорту. Також організуються виїзні служіння в інші населені пункти області й України. Члени церкви несуть постійне місіонерське служіння в малих церквах Одеської області[9]. Крім того, церква бере активну участь у створенні та становленні нових церков в місті та області[2].
Під час ранкового недільного служіння проводяться заняття в дитячій недільній школі, які відвідує більше двохсот дітей. Влітку з дітьми та молоддю проводяться табори для духовного виховання та відпочинку[2].
Молитовне служіння також набуло широкого розвитку та популярності завдяки періодичному проведенню нічних й ранкових молитовних служінь, як молодіжних, так і для всіх членів церкви.[10]
«Уроки ЧистоПисання» – медіапроект Першої Одеської Церкви ЄХБ, звернений до нецерковної аудиторії, а також до широких верств віруючих у Христа. Мета – доносити євангелію Ісуса Христа простою та доступною мовою.
Історія
Проект «Уроки ЧистоПисання» було засновано у 2007 році групою ентузіастів на чолі з Мельником Геннадієм Святославовичем та Митрофановим Андрієм Владиславовичем. Активну участь у проекті взяли пастори Володимир Леонідович Парфененко, Сергій Вікторович Санніков та Володимир Костянтинович Зибкін, який запропонував назву відео програм, що натякає на «Чисте Письмо». Ідея проповіді чистого Письма залишається домінуючою у цьому проекті до сьогодні.
Перша відео програма вийшла в ефір 1 вересня 2008 на одеському телеканалі А1 і з цього часу почала транслюватися 3 рази на тиждень у прайм-тайм. Незабаром повтори програм стали транслюватися ще на трьох каналах регіонального Одеського телебачення: Здоров'я, GTV, GNews .
Щотижневі трансляції тривали безперервно до 2018 року, після чого проект повністю перейшов на YouTube[11].
Формат та спрямованість
Головний зміст проекту складають відео проповіді служителів Першої Одеської церкви ЄХБ до 30 хвилин, матеріали християнської тематики, а також короткі відео сюжети (Shorts) з яскравими уривками з проповідей, що запам'ятовуються. Усі програми призначені для тих, хто бажає познайомитись із вченням Святого Письма.
Особливе місце у проекті займає серіал «Духовний словник», який спочатку існував у форматі аудіо. Ідея Духовного словника належить Володимиру Зибкіну, автором та виконавцем є пастор Мирослав Пейтер. Нині вийшло понад 200 сюжетів цього серіалу. Деякі сюжети якого мають понад 1 млн. переглядів, а багато – близько 30 тис. лайків.
Сьогоднішній стан
З 2011 року всі передачі викладаються на YouTube канал «Уроки ЧистоПисання».
На травень 2023 року канал має 60 тис. передплатників.
Пізніше передачі «Уроки ЧистоПисання» почали розміщуватися на Facebook[12], Instagram[13], TikTok[14].
Велика аудиторія глядачів користується відеозаписами через сайт[15], який функціонує з 2008 року.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
