Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації

Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації — об'єкти культурної спадщини України, що занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та не підлягають приватизації.

Регіон	Кількість об'єктів культурної спадщини, що не підлягають приватизації
АР Крим	186
Вінницька область	240
Волинська область	121
Дніпропетровська область	6
Донецька область	12
Житомирська область	11
Закарпатська область	96
Запорізька область	13
Івано-Франківська область	130
Київська область	24
Кіровоградська область	51
Луганська область	4
Львівська область	178
Миколаївська область	19
Одеська область	94
Полтавська область	45
Рівненська область	64
Сумська область	13
Тернопільська область	70
Харківська область	40
Херсонська область	11
Хмельницька область	176
Черкаська область	30
Чернівецька область	90
Чернігівська область	61
Київ	331
Севастополь	191

Історія

Перелік було затверджено 23 вересня 2008 року Законом України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» № 574-VI, набув чинності 17 жовтня того ж року. Був опублікований у^[1]:

• «Голосі України» № 198 за 17 жовтня 2008 р.;
• Офіційному віснику України № 79 (стор. 7, стаття 2650, код акту 44674/2008) за 27 жовтня 2008 р.;
• «Урядовому кур'єрі» № 209 від 17 листопада 2008 р.;
• Відомостях Верховної Ради України № 8 (стор. 242, стаття 105) за 20 лютого 2009 р.

12 лютого 2010 року згідно з Законом України „Про внесення змін до Закону України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації»“ № 1887-VI до переліку були внесені зміни^[2], якими до пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, було віднесено ще 10^[3] об'єктів, зокрема^[4][5]:

• будинок колишніх офіцерських зборів, який належить до першої половини XIX століття (Сімферополь), комплекс споруд Лівадійського палацу, великий палац, в якому проходила кримська Ялтинська конференція в 1945 році, церква Воздвиження Хреста Господнього, палац Фредеріка, колодязь з химерами, колона Махмуд-Хана, леви парадного входу Великого палацу, ковані ворота Італійського дворика Великого Палацу, фонтан в Італійському дворику, фонтан Марія в Арабському дворику, фонтан на східному фасаді Великого Палацу, фонтан Лівадія (всі — Крим);
• комплекс палацу Олександра III, зокрема, палац Олександра III, напівкругла опорна стіна з арками, вазами, ліхтарні колонами і фонтанами, опорна стіна з 4-рівневими сходинками, скульптурами сфінкс, вазами, стовпами опорна стіна з вазами і тумбою (Крим);
• монастир Шолдан, що включає великий та малий печерні храми, келії, господарські та інші печерні споруди;
• печерний монастир Чельтер-Мармара, в який включені храмові руїни, печерні господарські споруди та ряд будинків;
• комплекс Юсупівського палацу (Крим);
• замок Паланок (Мукачево, Закарпатська область);
• вілла «Анна» та вілла «Марина» санаторію «Робочий уголок», будинок художника Л. Ф. Лагоріо у місті Феодосія, садово-парковий архітектурний комплекс санаторію «Ялта» ЧФ РФ.

Джерела

• Закон України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» №574-VI від 23 вересня 2008 року на офіційному сайті Верховної Ради України

1. Закон України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» №574-VI від 23 вересня 2008 року - Картка документа на офіційному сайті Верховної Ради України
2. Закон України „Про внесення змін до Закону України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації»“ №1887-VI від 12 лютого 2010 року на офіційному Інтернет-представництві Президента України
3. Закон України „Про внесення змін до Закону України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації»“ №1887-VI від 12 лютого 2010 року на офіційному сайті Верховної Ради України
4. Янукович заборонив приватизацію низки пам'яток культурної спадщини^{[недоступне посилання]}
5. Доповнено перелік пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації