Loading AI tools
український архітектор і фотохудожник, живописець, вояк Української Галицької армії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олександер Григорович Пежанський (2 листопада 1892, Львів — 31 серпня 1972, Даунерс Гроув) — український архітектор і фотохудожник, живописець, вояк Української Галицької армії. Син архітектора Григорія Пежанського.
| Пежанський Олександер Григорович | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народження | 2 листопада 1892 |
| Смерть | 31 серпня 1972 (79 років) |
| Країна (підданство) |  Австро-Угорщина   ЗУНР УНР |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор, фотограф, художник, військовослужбовець |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | функціоналізм |
| Батько | Пежанський Григорій |
| Брати, сестри | Пежанський Михайло Григорович |
 Пежанський Олександер Григорович у Вікісховищі | |
Народився 2 листопада 1892 року у Львові в родині архітектора Григорія Пежанського. Закінчив львівську гімназію. Від 1910 року навчався у Львівській політехніці. У цей час разом зі старшим братом Володимиром був членом напіваматорського оркестру учнів Львівської академічної гімназії та консерваторії. Брав участь в імпрезах хору «Бандурист». Навчався гри на скрипці в Музичному інституті ім. Лисенка. Член студентського товариства техніків «Основа», де на канікулах проводив курси з нарисної геометрії для абітурієнтів Політехніки. Захоплювався фотографією і живописом.
Під час першої світової війни перервав навчання і був мобілізований до австрійського війська. Брав участь у воєнних діях на східному та південному фронтах. 1917 року зумів продовжити навчання у Відні. 1918 року склав дипломний іспит у Львові. 1919 року зголосився до Української Галицької армії.
Пізніше працював у Львові архітектором. Проєктував житлові, громадські, та культові споруди у стилях модерну та функціоналізму у Львові та різних населених пунктах Західної України. Був членом Карпатського лещатарського клубу[1], Туристично-краєзнавчого товариства «Плай»[2], Союзу українських власників реальності у Львові[3].
1933 року одружився, 1936 народилась єдина донька. У Львові проживав на вулиці Пелчинській, 22, кв. 11 (тепер вулиця Вітовського)[4].
Під час другої світової війни виїхав із родиною до Польщі в м. Катовиці, де працював архітектором. Ухвалою від 16 червня 1955 року відзначений медаллю 10-ліття Народної Польщі[5].
1966 року виїхав до США. Писав спогади про часи служби в УГА. Помер 31 серпня 1972 року в селі Даунерс Гроув (Downers Grove) поблизу Чикаго.
Дружина Ірина з дому Макарушка (1905—1995) і донька Дарія Ярошевич — активісти українських громадських організацій у Чикаго. Молодший брат Михайло Пежанський (1900—1987) — інженер-будівельник, термінограф.
Одним із захоплень Олександра Пежанського була фотографія. Активний член Українського фотографічного товариства (УФТ), Пежанський одним із перших у Галичині зацікавився кольоровою фотографією. Брав участь у багатьох виставках УФТ у Львові, а після радянської окупації — у виставках Товариства в США. Здобув першу нагороду на виставці у Нью-Йорку (чорно-біла світлина під назвою «Спрацьовані руки»). Друкував роботи у журналі Спілки українок Америки, в інформаційному листку Українського конгресового Комітету Америки. Стараннями доньки Дарії Пежанської (Ярошевич) видавництвом Світло й Тінь 1992 року видано фотоальбом «Ностальгія» до 100-річчя з дня народження Олександра Пежанського (упорядник Василь Пилип'юк). До альбому увійшли світлини Прикарпаття початку XX століття та відомих релігійних діячів Західної України[6].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
