У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пежанський.
Олександер Пежанський під час служби в армії Австро-Угорщини
Народився 2 листопада1892 року у Львові в родині архітектора Григорія Пежанського. Закінчив львівську гімназію. Від 1910 року навчався у Львівській політехніці. У цей час разом зі старшим братом Володимиром був членом напіваматорського оркестру учнів Львівської академічної гімназії та консерваторії. Брав участь в імпрезах хору «Бандурист». Навчався гри на скрипці в Музичному інституті ім. Лисенка. Член студентського товариства техніків «Основа», де на канікулах проводив курси з нарисної геометрії для абітурієнтів Політехніки. Захоплювався фотографією і живописом.
1966 року виїхав до США. Писав спогади про часи служби в УГА. Помер 31 серпня1972 року в селі Даунерс Гроув (Downers Grove) поблизу Чикаго.
Родина
Дружина Ірина з дому Макарушка (1905—1995) і донька Дарія Ярошевич— активісти українських громадських організацій у Чикаго. Молодший брат Михайло Пежанський (1900—1987)— інженер-будівельник, термінограф.
Одним із захоплень Олександра Пежанського була фотографія. Активний член Українського фотографічного товариства (УФТ), Пежанський одним із перших у Галичині зацікавився кольоровою фотографією. Брав участь у багатьох виставках УФТ у Львові, а після радянської окупації— у виставках Товариства в США. Здобув першу нагороду на виставці у Нью-Йорку (чорно-біла світлина під назвою «Спрацьовані руки»). Друкував роботи у журналі Спілки українок Америки, в інформаційному листку Українського конгресового Комітету Америки. Стараннями доньки Дарії Пежанської (Ярошевич) видавництвом Світло й Тінь 1992 року видано фотоальбом «Ностальгія» до 100-річчя з дня народження Олександра Пежанського (упорядник Василь Пилип'юк). До альбому увійшли світлини Прикарпаття початку XX століття та відомих релігійних діячів Західної України[6].
Проєкт церкви у селі Стрілків Стрийського району. Розроблений 1927 і доповнений 1929 року. До 1939 року будівництво не завершено і продовжено лише 1999 року за проєктом, допрацьованим А.Олійником[9].
Церква святої Параскеви в селі Ільник Львівської області (1928)[10].
Церква святого Миколая в селі Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області. Збудована протягом 1933 року. Спорудженню передував інший проєкт авторства Льва Левинського, до реалізації якого не дійшло[4][15].
Проєкт церкви для села Лівчиці Городоцького району, розроблений 1929 року. Спорудження розпочато 1938 року після переробки проєкту архітектором Юрієм П'ясецьким. До 1939 не завершено[22].
Uchwałą Rady Państwa z dnia 16 czerwca 1955 r. nr 0/891— na wniosek Ministra Budownictwa Miast i Osiedli— odznaczeni zostają «Medalem 10-lecia Polski Ludowej» // Monitor Polski.— 1 grudnia 1955.— №112.— S. 1812.
Прийма Л. За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей.— Вип. X.— Львів: Новий час, 2001.— С. 98.— ISBN 966-95279-6-1.
Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст/ М.Бевз, Ю.Бірюльов, Ю.Богданова, В.Дідик, У.Іваночко, Т.Клименюк та інші.— Львів: Центр Європи, 2008.— С.558.— ISBN 978-966-7022-77-8.
Pszczółkowski M. Architektura Stanisławowa II Rzeczypospolitej // Stan badań nad wielokulturowym dziedzictwem dawnej Rzeczypospolitej.— T. IV.— Białystok, 2013.— S. 411.— ISBN 978-83-934920-7-7. (пол.)
Росте Український Шпиталь! Реферат директора Народньої Лічниці, д-ра Тита Бурачинського, на пресовій конференції 7. Ц. М. (Докінчення) // Діло.— 1935.— 10 квітня.— №94 (13992).— С. 4.
Тимофієнко В.І. Пежанський Олександр Григорович // Зодчі України кінця XVIII— початку XX століть. Біографічний довідник.— К.: НДІТІАМ, 1999.— ISBN 966-7452-16-6.
Практика проведення конкурсів у тогочасному Львові передбачала розгляд анонімних проєктів, котрі фігурували лише під умовними «девізами». Конверт з іменами учасників конкурсу відкривався лише після винесення рішення про розподіл нагород
.jpg)
Австро-Угорщина
ЗУНР
Пежанський Олександер Григорович у Вікісховищі
