Пашини

Пашини — місцевість у місті Коростень Житомирської області, Україна, промисловий мікрорайон міста. Колишнє село, адміністративний центр Пашинської сільської ради Коростенського району.

Пашини
Загальна інформація
50°57′30.742560100006″ пн. ш. 28°33′34.345483300002″ сх. д.
Країна	Україна
Район	Коростенський район
Адмінодиниця	Коростень
Населення	872 осіб (1906)
Поштовий індекс	11501, 11504[1]
Головні вулиці	Сергія Кемського
Транспорт
Автобус	2, 2-А, 2-Б
Карта

Інфраструктура

Головна вулиця мікрорайону — Сергія Кемського — починається на околиці міста, від міжнародної автодороги М07 (Київ — Ковель), та закінчується в центрі, переходячи в головну вулицю Коростеня — Грушевського. Вулиця є частиною магістралі М21 (Виступовичі — Кам'янець-Подільський), в зв'язку з чим має велику кількість автозаправних станцій.

Автобус № 2

Район забудований переважно приватними будинками, має декілька п'ятиповерхівок та близько десятка двоповерхових будинків. Частина будинків були зведені для розселення переселенців із зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В місцині функціонують загальноосвітня школа № 5 (вул. Пашинська, 4), дитячий садок № 18 та приватний освітній заклад НВК «Олімп» (обидва — вул. Данила Галицького, 1). На вулиці Миколи Амосова розміщені міськрайонна лікарня та поліклініка міської лікарні, поштове відділення № 4 знаходиться на вул. Сергія Кемського, 49.

Братська могила радянських воїнів біля школи № 5. Поховано 58 осіб.

Мікрорайон сполучений з іншими частинами міста автобусними маршрутами № 2, 2-А (Залізничний вокзал — Пашини) та № 2-Б (Пашини — Черемушки).

На Пашинах розміщені управління Державтоінспекції міста, підприємства електромереж, будівельних матеріалів, вантажоперевезень, інкубатор^[2]. У 2010 році тут було збудовано завод з виробництва МДФ-плит — перший в Україні з виробництва цієї продукції^[3].

Історія

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 990 осіб, з них: православних — 847, юдеїв — 143, чоловіків — 508, жінок — 482^[4].

В 1906 році — село Іскоростської волості Овруцького повіту, в 4-х верстах від волосного та 38 верстах від повітового центрів, з 199-ма подвір'ями та 872-ма мешканцями^[5].

Пам'ятник Сергію Кемському

В 1923 році увійшло до складу новоутвореної Пашинської сільської ради Коростенського району, адміністративний центр ради. 5 березня 1959 року, рішенням Житомирського облвиконкому «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області» Пашинську сільраду ліквідовано, село було підпорядковане Коростенській міській раді^[6].

Примітки

1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України
2. Район міста Коростень «Пашини». http://www.korosten-info.com/ (російська) . Процитовано 19 грудня 2020.
3. Коростенський завод МДФ. Процитовано 19 грудня 2020.
4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 25. Процитовано 6 серпня 2022.
5. Список населених місць Волинської губернії (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . с. 171. Процитовано 19 грудня 2020.
6. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 169, 398. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 19 грудня 2020.