Пархомчук Станіслав Максимович

Станіслав Максимович Пархомчук (30 листопада 1925, Човнова — 2 липня 1975, Київ) — український радянський історик, дослідник історії Румунії, міжнародних відносин, національно-визвольних рухів афро-азійських країн, доктор історичних наук (з 1965 року), професор (з 1971 року). Лауреат премії імені Д. З. Мануїльського АН УРСР (за 1975 рік).

|Посада=

Станіслав Максимович Пархомчук
Народився	30 листопада 1925(1925-11-30) Човнова, Кутузівський район, Волинська округа, Українська СРР, СРСР
Помер	2 липня 1975(1975-07-02) (49 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	історик
Alma mater	Факультет міжнародних відносин Київського університету (1949)
Галузь	історія
Заклад	Інститут історії України НАН України
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук (1965)
Діти	Пархомчук Олена Станіславівна

Біографія

Народився 30 листопада 1925 року в селі Чорновій (тепер Володарсько-Волинського району Житомирської області). В роки німецько-радянської війни воював в складі партизанського загону імені Чапаєва, що діяв на Волині.

У 1949 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського державного університету. У 1951—1953 роках був слухачем Вищої дипломатичної школи МЗС СРСР. Працював у Раді Міністрів УРСР, в Українському товаристві дружби і культурних зв'язків із закордоном, завідувачем сектора наукових зв'язків АН УРСР з зарубіжними організаціями.

В 1956 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Роль Радянського Союзу у боротьбі румунського народу за звільнення від фашистського ярма і встановлення народно-демократичного ладу у Румунії (1941—1945 рр.)» (науковий керівник О. Ф. Єрмоленко).

У 1957–1963 роках — старший науковий співробітник відділу історії країн народної демократії, у 1963–1970 роках — старший науковий співробітник відділу нової та новітньої історії зарубіжних країн. У 1963–1965 роках — одночасно радник Європейського відділення ООН. У 1965 році захистив докторську дисертацію «Революційна боротьба румунських трудящих за розвиток країни по демократичному шляху, за мир і дружні відносини з СРСР».

У 1970–1975 роках — завідувач відділу історії країн зарубіжного Сходу Інституту історії АН УРСР. Наукову діяльність поєднував з викладацькою роботою у вузах Києва. Був заступником голови правління Українського відділення товариства радянсько-румунської дружби. Удостоєний п'яти урядових нагород.

Могила Станіслава Пархомчука

Помер в Києві 2 липня 1975 року. Похований на Байковому кладовищі.

Донька — Пархомчук Олена Станіславівна, Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, доктор політичних наук, професор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Основні праці

• У боротьбі за ліквідацію колоніалізму: Зовнішньополітична боротьба Радянського Союзу за остаточну ліквідацію колоніалізму та участь у ній Української РСР. — К., 1974 (у співавторстві, премія імені Д. З. Мануїльського);
• Великий Жовтень і революційне піднесення в Румунії. — К., 1967;
• Народження нової Румунії. — К., 1961;
• Румунський народ у боротьбі за соціалізм. — К., 1959.

Джерела та література

• Мельникова І. М.. Пархомчук Станіслав Максимович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 80. — ISBN 978-966-00-1142-7.
• Інститут історії України НАН України^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Посилання

• Пархомчук Станіслав Максимович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.87