Панін Іван Федорович

Іван Федорович Панін (10 жовтня 1912(19121010), село Середні Ростоки Тульської губернії, тепер Арсеньївського району Тульської області, Російська Федерація — 1974, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський державний діяч, залізничник, машиніст депо Москва-Сортувальна Московсько-Рязанської залізниці. Депутат Верховної ради СРСР 2-го скликання. Герой Соціалістичної Праці (5.11.1943).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Панін.

Панін Іван Федорович
Народився	10 жовтня 1912(1912-10-10) село Середні Ростоки Тульської губернії, тепер Арсеньївського району Тульської області, Російська Федерація
Помер	1974 Москва, СРСР
Поховання	Lyublinskoe cemeteryd
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	машиніст локомотива
Нагороди

Життєпис

Народився в селянській родині.

З 1932 року почав працювати на залізниці. Був помічником машиніста, машиністом депо Москва-Сортувальна Московсько-Рязанської залізниці.

Працював на маневрових та магістральних паровозах, брав участь у кривоносівському русі. З 1939 року працював на новому паровозі СО № 18-1735. Разом із напарником підняв вагу вантажних поїздів із півтори до двох тисяч тонн, технічну швидкість — з 27 до 45 кілометрів на годину. Пробіг його паровоза між постановками на ремонт промивання збільшився вчетверо і досяг 15 тисяч кілометрів. Під час німецько-радянської війни Панін разом зі своєю бригадою подовжив пробіг між ремонтами паровоза до 60-70 тисяч кілометрів.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1943 року «за особливі заслуги у забезпеченні перевезень для фронту та народного господарства та видатні досягнення у відновленні залізничного господарства у важких умовах воєнного часу» Паніну Івану Федоровичу було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та золотої медалі «Серп та Молот».

У 1944—1945 роках був слухачем Центральних технічних курсів Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР.

З 1945 року продовжував працювати машиністом, з 1963 року — машиністом-інструктором депо Москва-Сортувальна Московсько-Рязанської залізниці.

Помер у 1974 році. Похований на Люблінському цвинтарі Москви.

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (5.11.1943)
• орден Леніна (5.11.1943)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медалі
• знаки «Почесний залізничник»

Примітки

Джерела

• Герои стальных магистралей. Книга 1. Москва, 2000 (рос.)