Панчево

Панчево (серб. Панчево, Pančevo) — місто у Сербії, у Південно-Банатському окрузі Автономного краю Воєводини. Місто розташоване при впадінні річки Тіміш у Дунай. Знаходиться за 14 км від Белграду.

Панчево серб. Панчево, Pančevo|zone= |name= |name_alt=
герб прапор
Панчево
Основні дані
44°52′ пн. ш. 20°39′ сх. д.
Країна	Сербія
Регіон	Воєводина
Район	Південно-Банатський округ
Столиця для	Південно-Банатський округ і Панчево
Площа	148,8 км²
Населення	76 203 (2011)
Агломерація	123 414
Висота НРМ	80 ± 1 м
Міста-побратими	Мрконич-Град (1994)[1], Булонь-Біянкур[1], Решица[1], Прієдор (1994)[1], Бяла Слатина[1], Михайлівці (19 серпня 2011)[1], Тарраґона (2009)[1], Куманово[1], Занстад[1], Боньгад (2010)[1], Ставруполі (1994)[1], Неаполіс (1994)[1], Ступіно (23 квітня 2012)[1], Провінція Равенна (16 жовтня 2008)[1], Воскресенськ (1996)[1]
Телефонний код	(381) 013
Часовий пояс	UTC+1
Номери автомобілів	PA
GeoNames	787237
Поштові індекси	26101
Міська влада
Вебсайт	www.pancevo.rs
Мапа
Панчево Панчево (Сербія)
Панчево у Вікісховищі

Історія

Найдавніша назва теперішнього міста — Панука. В зв'язку з постійними змінами власників (римляни, кельти, гуни, авари, слов'яни, угорці, татари, турки, німці) часто змінювалась назва міста. Місто називалось Пануцеа чи Пануча в X столітті, Бансиф в XII столітті, в XV столітті Панчел і Пенсей, в XVII столітті Пайчова чи Панзіова і Банчова, на початку XVIII століття — Чомба. Вперше згадується як торгове місто 1153 року, коли там окрім інших народів проживали греки. В XV столітті місто зайняли турки і тримали під своєю владою до 1716 року. Пізніше місто перейшло під владу Австро-Угорщини. 1918 року, увійшовши до складу Югославії, місто отримало свою сучасну назву — Панчево. 1999 року місто неодноразово бомбилося силами НАТО.

Економіка

Після Першої світової війни Панчево перетворилось на одного з індустріальних гігантів колишньої Югославії. У місті багато фабрик, на яких працюють десятки тисяч осіб не лише з Панчево, але майже з усього Південного Банату. У місті розвинута нафтохімічна, машинобудівна, взуттєва промисловість. Також розвинений туризм.

Культура та освіта

З Панчево пов'язані імена багатьох видатних культурних діячів.

1869 року засновано газету «Панчевац».

У місті є хімічне, медичне, електротехнічне, економічне училище, Робітничий університет.

2005 року у Панчево відкрився юридичний факультет та факультет гуманітарних наук, у складі Міжнародного університету у Новому Пазарі. Панчево — єдине місто на Балканах, у якому є студія єврейської мови та літератури.

В Панчево щорічно проводиться карнавал.

Спорт

В Панчево діють численні спортивні товариства з різних видів спорту (футбол, баскетбол, гандбол, водне поло, атлетика, шахи, хокей на траві, регбі, дзюдо, карате, бокс).

Відомі особистості

Народжені

• Оля Іваніцкі (1931—2009) — сербська художниця, скульптор, архітектор.

Померлі

• Кітченко Михайло Дмитрович (1857–1931) — військовий Російської імператорської армії українського походження, генерал-лейтенант, герой Першої світової війни.
• Удовиченко Михайло Дмитрович — полковник армії УНР.

Галерея

• 
  Успенська церква
• 
  Католицька церква
• 
  Євангелістична церква
• 
  Національний музей
• 
  Залізнична станція
• 
  Залізнична станція
• 
  Автобусна станція
• 
  Лікарня
• 
  Статуя Стевана Шуплікаца перед лікарнею
• 
  Тіміш у Панчево
• 
  Рибацький будинок на Тіміші
• 
  Вулиця Народного фронту
• 
  нафтохімічний і нафтопереробний заводи

Посилання

• Офіційний сайт

1. http://www.pancevo.rs/lokalna-samouprava/zbratimljeni-gradovi/