Паноптикон

Пано́птикон, пано́птикум (від дав.-гр. πᾶν — «все» і ὀπτικός — «зоровий») — проєкт режимної будівлі з такою системою контролю, за якої єдиний наглядач може непомітно спостерігати за всіма в'язнями одночасно. Ідея належить англійському філософу Джеремі Бентаму.

В сучасній українській мові термін має значення музею, колекції різноманітних надзвичайних предметів (наприклад, воскових фігур, химерних живих істот тощо). У переносному розумінні — щось, що нагадує таке зібрання, зборище чогось неймовірного, страшного.

Проєкт в'язниці Бентама

Креслення схеми Паноптикона Джеремі Бентама, 1791, виконано Віллі Ревелі^[en].

Паноптикон — різновид тюремної будівлі, розроблений англійським філософом Джеремі Бентамом (англ. Jeremy Bentham) 1785 року. Концепція розробки полягає в тому, що наглядач має можливість спостереження (-оптикон) за всіма (-пан) ув'язненими, в той час, як ув'язнені не мають можливості з'ясувати, чи ведеться за ними спостереження^[1].

Сам Бентам описував Паноптикум як «новий спосіб отримання влади одного розуму над іншим, без прикладів застосування понині»^[2]. В іншому місці, а саме, у листі, він описує Паноптикум як «млин, що перемелює злодіїв на чесних людей»^[3].

Див. також

• Тоталітаризм
• Камера спостереження
• Масове спостереження
• Відеоспостереження
• 1984 (роман)
• Соціальна фасилітація
• PRISM (розвідувальна програма)
• Готорнський ефект