Пандо (дерево)

38°31′33″ пн. ш. 111°45′04″ зх. д.

Пандо
Таксон особини	P. tremuloides
Дата народження	невідомо[1]
Маса	6000 т
Країна	США
Адміністративна одиниця	Севір
Розташований на природоохороній території	Fishlake National Forestd
Розташовується на водоймі	Fish Lake[d]
Першовідкривач або винахідник	Burton Verne Barnesd і Jerry Kempermand
Дата відкриття (винаходу)	1976
Площа	43 га
Пандо у Вікісховищі

Пандо (англ. Pando) — також відома, як тремтячий гігант — клональна колонія окремого дерева одного з видів тополі (Populus tremuloides)^[2][3], яка визначена як єдиний живий організм з однаковими ДНК-маркерами та єдиною масивною кореневою системою^[4].

Рослина знаходиться в заповіднику Fishlake National Forest штату Юта, США та займає 43 гектари^[5]. Вважається, що вага всієї рослини становить понад 6 тисяч тонн, що робить її найважчим відомим живим організмом. Вважається, що коренева система Пандо має приблизно 80 тисяч років, що робить цю рослину одним з найдавніших живих організмів^{[6][7][8][9][10]}.

Вважається, що Пандо помирає. Хоча точні причини невідомі, найбільш імовірною вважають комбінацію посухи, впливу від копитних тварин, людської діяльності та попередження лісових пожеж^[11][12].

Дослідження, здійснені у жовтні 2018 року показують, що дерево не росте протягом останніх 30-40 років^[13][14].

Примітки

1. https://www.fs.usda.gov/detail/fishlake/home/?cid=STELPRDB5393641
2. Ghose, Tia (6 December 2017). The World’s Largest Organism is Dying. LiveScience.com. Процитовано 9 February 2019.
3. Grant, Michael C. (October 1993). The Trembling Giant. Discover. Т. 14, № 10. Chicago. с. 82—89. Процитовано 8 травня 2008.
4. DeWoody, Jennifer; Rowe, Carol A.; Hipkins, Valerie D.; Mock, Karen E. (2008). "Pando" Lives: Molecular Genetic Evidence of a Giant Aspen Clone in Central Utah. Western North American Naturalist. 68 (4): 493—497. doi:10.3398/1527-0904-68.4.493.
5. Pando. USDA Forest Service. Процитовано 24 серпня 2013.
6. OECD (2000). Consensus Document on the Biology of Populus L. (Poplars) (PDF). Series on Harmonization of Regulatory Oversight in Biotechnology. Т. 16. Paris: Organisation for Economic Co-operation and Development. Процитовано 17 листопада 2018.
7. Mitton, Jeffry B.; Grant, Michael C. (1996). Genetic Variation and the Natural History of Quaking Aspen. BioScience. 46 (1): 25—31. doi:10.2307/1312652. JSTOR 1312652.
8. Mihai, Andrei (9 лютого 2015). The Heaviest Living Organism in the World. ZME Science. Процитовано 12 лютого 2015.
9. Quaking Aspen. Bryce Canyon National Park. U.S. National Park Service. 24 лютого 2015. Процитовано 17 листопада 2018.
10. Sibley, David Allen (2009). The Sibley Guide to Trees. New York: Knopf. с. xv.
11. Rogers, Paul C.; Gale, Jody A. (2017-01). Restoration of the iconic Pando aspen clone: emerging evidence of recovery. Ecosphere (англ.). Т. 8, № 1. doi:10.1002/ecs2.1661. ISSN 2150-8925. Процитовано 21 вересня 2024.
12. Rogers, Paul C.; McAvoy, Darren J. (17 жовтня 2018). Mule deer impede Pando’s recovery: Implications for aspen resilience from a single-genotype forest. PLOS ONE (англ.). 13 (10): e0203619. doi:10.1371/journal.pone.0203619. ISSN 1932-6203. PMC 6192553. PMID 30332420.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
13. Funes, Yessenia (17 жовтня 2017). The Biggest Organism on Earth Is Dying, and It's Our Fault. Earther. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 17 жовтня 2018.
14. Rogers, Paul C.; McAvoy, Darren J.; Heinze, Berthold (2018). Mule deer impede Pando’s recovery: Implications for aspen resilience from a single-genotype forest. PLOS ONE. 13 (10): e0203619. doi:10.1371/journal.pone.0203619.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

Джерела

• Barnes, Burton V. (1966). The Clonal Growth Habit of American Aspens. Ecology. 47 (3): 439—447. doi:10.2307/1932983.
• Barnes, Burton V. (1975). Phenotypic variation of trembling aspen in western North America. Forest Science. 21 (3): 319—328. doi:10.1093/forestscience/21.3.319.
• Einspahr, Dean W.; Winton, Lawson L. (1977) [1976]. Genetics of quaking aspen. Research Paper. Т. WO-25. USDA Forest Service.
• Kemperman, Jerry A.; Barnes, Burton V. (1976). Clone size in American aspens. Canadian Journal of Botany. 54 (22): 2603—2607. doi:10.1139/b76-280.
• McDonough, W.T. (1985). Sexual reproduction, seeds and seedlings. У DeByle, N.V.; Winokur., R.P. (ред.). Aspen: ecology and management in the western United States. Gen. Tech. Rep. Т. RM-119. Fort Collins, CO: USDA Forest Service. с. 25—28.