Loading AI tools
стаття-список у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ця стаття є переліком монументів та пам'ятників сучасного Кропивницького з різних епох та присвячених різним особам та подіям.
Значним зосередженням пам'ятників і пам'ятних знаків у місті Кропивницькому є т. зв. Вали (місце розташування Єлисаветинської фортеці) — тут міститься Меморіал Слави, низка інших монументів і знаків, присвячених подіям і персоналіям Другої світової війни, пам'ятний знак Голодомору, пам'ятний хрест першому православному храму міста.
У Кропивницькому гідно в монументальній формі вшановано персоналії, чиї життя і творчість пов'язані з містом, — М. Л. Кропивницького, В. І. Григоровича, братів-англійців Ельворті.
У розкішного монумента «Янгол-охоронець України», встановленого на площі Незалежності до 250-річчя міста (2004), є всі шанси стати новітнім символом міста.
У 2-й половині 2000-х років у Кропивницькому з подачі місцевих ЗМІ замислились над оригінальною міською «візитівкою»-пам'ятником (слідом за численними українськими містами, що увічнили в скульптурі якийсь предмет, продукт чи страву, овоч і/або тварину, що так чи інакше прославила місто чи містечко). За ідеями, висунутими місцевими журналістами, такими б скульптурами-символами Кропивницького могли б стати пам'ятник друкарській машинці, масовим виробництвом яких під ТМ «Ятрань» (завод «Друкмаш») колись славилось місто, або ж ковбаса, яку в місті та поруч з ним виробляють кілька заводчиків та птахокомбінат під тим же брендом «Ятрань», однак наразі це лише порожні пропозиції[1].
Найбільш недавніми в Кропивницькому є пам'ятники видатному міському голові Єлисаветграда Олександрові Пашутіну, урочисто відкритий під час святкування Дня міста-2009 19 вересня 2009 року, та пам'ятник видатному громадському і політичному діячеві часів УНР, письменнику і політологу Володимиру Винниченку, який відкрили на День міста—2010 18 вересня 2010 року.
Назва | Рік встановлення | Розташування | Фото | Короткі відомості |
Вересоцькому Петрові | 2006 | Гранітний пам'ятний знак бойовому льотчику, який в 1942 році, перебуваючи в німецькому полоні, на кропивницькому аеродромі захопив нацистський винищувач і обстріляв бензосховище, було встановлено в обласному центрі ще до 50-річчя Перемоги (1995). А на 61-у річницю Дня Перемоги (2006) за ініціативою регіонального комітету з увічнення пам'яті визволителів встановлено пам'ятник льотчику Петру Вересоцькому[2]. | ||
Визволителям Кіровограда | ||||
Винниченку Володимирові | 2010 | між корпусами Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка | Пам'ятник видатному громадському і політичному діячеві часів УНР, письменнику і політологу Володимирові Винниченку (перший у світі) відкрили урочисто на День міста—2010 18 вересня 2010 року. Автор пам'ятника — молодий львівський скульптор Володимир Цісарик і кропивницький архітектор Віталій Кривенко[3]. | |
Воїнам-інтернаціоналістам (всіх поколінь Кіровоградщини) | 1995 | у сквері Молодіжний на набережній Інгулу між вулицями Великою Перспективною і Пашутинською | Багатофігурний монументальний пам'ятник Воїнам-інтернаціоналістам всіх поколінь Кіровоградщини був встановлений 1995 року. Автори — архітектори О. Смуріков, А. Оболенський; скульптори І. Банін, О. Реблін[4]. | |
Воїнам-спортсменам, що віддали життя за Батьківщину, пам'ятний знак | на території спорткомплексу «Зірка» | |||
Героїв-червонозорянців, меморіал / робітникам заводу «Червона зірка», які загинули на фронтах Другої світової війни | 1974 | на розі вулиць Євгена Чикаленка і Шевченка | Споруджено 1974 року. Автори — скульптор А. Ю. Мацієвський, архітектор А. Л. Губенко[5]. | |
Григоровичу Вікторові | 1969 | перед Машинобудівним коледжем Центральноукраїнського національного технічного університету | Пам'ятник визначному українському вченому Вікторові Григоровичу — один з найстаріших у місті. Його автор — відомий скульптор Борис Едуарс виготовив погруддя у 1892 році[6]. | |
Ельворті братам | 2004 | поруч з приміщенням музею ВАТ «Ельворті» (вул. Ельворті, 1) | Пам'ятник англійським підприємцям братам Роберту і Томасу Ельворті, засновникам заводу «Ельворті», відкрито на честь 130-річчя від заснування підприємства (1874). Автори — скульптор М. О. Олійник і архітектор В. Є. Кривенко[7]. | |
Євреям — жертвам фашизму | у сквері на вул. Євгена Тельнова | |||
Єгорову Олексієві | на території Меморіалу Слави на вулиці Ушакова | |||
«Українцям — жертвам комуністичного геноциду — Голодомору 1932—1933 років», пам'ятний знак | на вул. Ушакова | Встановлено у 2016 | ||
Жертвам Голокосту, пам'ятний знак | на вулиці Віктора Чміленка | |||
Жертвам фашистської окупації | ||||
Жертвам Чорнобиля | на вулиці Великій Перспективній на березі р. Інгул | |||
Кропивницькому Маркові | 1969 | на Театральній площі | Встановлено 1969 року. Автори — скульптор Е. Кунцевич та архітектор Ю. Кисличенко[8]. | |
Льотчика, фігура | перед Державною льотною академією України | |||
Могила невідомого солдата, стела | на території Меморіалу Слави на вулиці Ушакова | |||
Невідомому радянському воїнові | 1956 | на вулиці Шевченка | Пам'ятник Невідомому радянському воїнові встановлено 1956 року[4]. | |
Партизанам, які боролися за встановлення радянської влади, пам'ятний знак | 1969 | у Ковалівському парку з боку обласної філармонії | Встановлено 1969 року на відзначення 50-ліття страти на цьому місці денікінцями командира і членів партизанського загону. | |
Пашутіну Олександрові | 2009 | перед будівлею Кіровоградської міської ради | Пам'ятник видатному міському голові Єлисаветграда О. М. Пашутіну урочисто (в урочистостях взяли участь представники влади, в тому числі чинний мер Кіровограда Володимир Пузаков, церковники, широка міська громадськість) відкрили 19 вересня 2009 року (під час святкування Дня міста-2009). Являє собою статую О. М. Пашутіна, що тримається за стілець — за задумом авторів проекту архітектора Віталія Кривенка та скульптора Любомира Яремчука це символізує спадкоємність міської влади[9][10][11]. | |
Першому трамваю міста Єлисаветграда, пам'ятний знак | вул. Дворцова | |||
Пирогову Миколі | вул. Ушакова | |||
Слави, меморіал | у сквері на вулиці Ушакова | Фігура Скорботної Мати є центральною на території Меморіалу. | ||
Хмельницькому Богданові | 1995 | посередині площі Богдана Хмельницького | Пам'ятник українському гетьманові Богданові Хмельницькому було встановлено 1995 року. Автори — скульптори А. Гончарук, О. Гончар, М. Вронський (†), архітектор А. Губенко[4]. | |
Шевченкові Тарасу | 1982 | перед будівлею Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей ім. Т. Г. Шевченка (вул. Шевченка, 5/22). | Пам'ятник великому українському поетові Тарасові Шевченку було встановлено 1982 року. Автори — скульптори М. К. Вронський і А. Гончар та архітектор А. Губенко[12]. | |
«Янгол-охоронець України» / на честь 2000-ліття Різдва Христового | 2004 | у центрі площі Незалежності | Високу стелу з фігурою янгола нагорі встановлено в центрі площі Незалежності у 2004 році — до 250-річчя міста Єлисаветграда-Кіровограда. Ідея монумента — Василь Мухін, автори втілення проекту — скульптор Анатолій Гончар та архітектор Віталій Кривенко. По периметру фундаменту колони напис «Храни, Боже Україну». | |
на відзнаку 2000-ліття Різдва Христового, пам'ятний знак | 1999 | на території Спасо-Преображенського собору | Споруджено 1999 року | |
на честь визволення міста від фашистських окупантів, пам'ятний знак | 1969 | на вулиці Шевченка (перед буд. № 3) | Пам'ятний знак установлено на честь вигнання нацистських окупантів з міста 8 січня 1944 року в результаті Кіровоградської наступальної операції в 1969 році. Являє собою стелу на постаменті (автор — архітектор Л. Растригін) та гармату часів ІІ Світової на постаменті[4]. | |
на честь першого міського православного храму, пам'ятний хрест | на вулиці Ушакова біля Єлизаветинської фортеці | На дошці напис: «На цьому місці з 1755 по 1813 рр. знаходися перший міський православний храм в ім'я Святої Живоначальної Трійці» |
Назва | Дата встановлення | Дата знесення | Розташування | Фото | Короткі відомості |
Леніну | 1926 | 22 лютого 2014 | у Ковалівському парку | Скульптор Матвій Манізер, архітектор С. Чернишов[8]. | |
Сергію Кірову | 1936 | 23 лютого 2014 року[13] | на центральній площі міста Героїв Майдану | Скульптор Матвій Манізер, архітектор В. Вітман[8]. Після демонтування, постамент було перетворено на імпровізований пам'ятник Небесній сотні. | |
Стела на честь 100-річчя Леніна | 1970 | 2016-2017[14] | перед входом до Центрального скверу | Пам'ятний знак установлено на честь 100-річчя від дня народження вождя російського і радянського комунізму Володимира Леніна в 1970 році | |
Пушкіна Олександра | 1980 | 2022 | перед будівлею Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (вул. Шевченка, 1) | Пам'ятник — бронзове погруддя на невеликому гранітному постаменті поетові-класику російської літеартури О. С. Пушкіну було відкрито 28 червня 1980 року. Автори пам'ятника — скульптор А. Є. Мацієвський і архітектор А. Л. Губенко[15]. | |
Героям, що боролися за владу Рад (1918—1921, 1941—1945) | 14 жовтня 2022[16] | на вулиці Соборній | |||
Героям-комсомольцям | 2022 |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.