Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олена Павлова (*5 липня 1986, Острог) — українська письменниця, журналістка, художниця, кураторка культурних проєктів. Авторка популярного комікс-персонажа Кота Інжира.
Ця стаття містить посилання на джерела, що можуть не відповідати вимогам Вікіпедії до авторитетних джерел. (листопад 2021) |
Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (листопад 2021) |
Народилася 5 липня 1986 року, в Острозі, дитинство провела у Рівному. Закінчила Рівненську державну гуманітарну гімназію, а також Рівненську дитячу художню школу.
Живе у Києві. Навчалася у Києво-Могилянській Академії на українській філології та журналістиці. У студентські роки брала участь у Помаранчевій революції. Свою першу курсову роботу написала про фольклор Помаранчевої революції.
Шість років працювала у журналі «Країна», де керувала відділом культури. Також відповідала за сторінку культури на сайті Gazeta.ua і «Газеті по-українськи».
Заснувала та була кураторкою конкурсу актуальної короткої прози «Новела по-українськи». Серед тем конкурсу в різні роки були Революція Гідності, декомунізація, українські міста. За сім років учасники написали понад тисячу новел. З найкращих текстів уклала дві збірки «Євромайдан. Хроніка в новелах»[1] та «Крим по-українськи. Веселі та сумні історії», що вийшли у видавництві Discursus[2].
Була авторкою ідеї та кураторкою першої в Україні збірки комікс-поезії «Ком-по». Проєкт втілила у 2017 році за підтримки Goethe-Institut Україна.
Понад два роки працювала головною редакторкою сайту про освіту та виховання Osvitoria.Media від Громадської спілки Освіторія. Найкращі статті медіа зібрала до книжки «Як не збожеволіти від батьківства», що вийшла 2021-го у видавництві Vivat[3].
У 2019-му посіла 2-ге місце на літературному конкурсі видавництва «Смолоскип» із рукописом збірки поезії «Шкіра міст».
Два роки була експерткою Українського Інституту Книги у державній програмі поповнення фондів публічних бібліотек[4].
У 2020 році була однією з кураторок тематичного кластера «Освіта» Book Forum Lviv[5].
З 2021 року є членкинею Український ПЕН[6].
У 2014 році журналістка жартома намалювала картинку із зображенням Степана Бандери на 1000-гривневій банкноті. Картинка стала вірусною і перетворилася на мем[7].
У 2009 році створила Кота Інжира — персонажа онлайн-коміксів. Малюнки з котом — найчастіше присвячені літературі та українській мові, не раз мали тисячі поширень онлайн. Головна тематика — популяризація читання та літератури, української культури, цінностей демократичного суспільства. Одна з розробниць першої української настільної гри з розвитку критичного мислення «Критикотики» (2021)[8], головним персонажем якої став Кіт Інжир.
Авторка
Авторка передмов, укладачка:
Авторка комікс-персонажа Кота Інжира, ілюстраторка та художниця
Авторка й редакторка статей, упорядниця книги
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.