Loading AI tools
українська письменниця, журналістка, художниця З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Павлова Олена Миколаївна (5 липня 1986, Острог, Рівненська область) — українська письменниця, журналістка, художниця, кураторка культурних проєктів. Авторка комікс-персонажа «Кіт Інжир».
| Павлова Олена Миколаївна | ||||
|---|---|---|---|---|
 Олена Павлова на презентації поетичної антології «Книга LOVE 3.0. Любов, що перемагає» (Київ, 14 лютого 2024 року)  | ||||
| Народилася | 5 липня 1986 (38 років) Острог, Ровенська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |  Україна | |||
| Діяльність | письменниця, поетеса, журналістка, художниця | |||
| Мова творів | українська | |||
| Magnum opus | Кіт Інжир | |||
|
| ||||
 Павлова Олена Миколаївна у Вікісховищі | ||||
Олена Павлова народилася 5 липня 1986 року, в Острозі, дитинство провела у Рівному. Закінчила Рівненську державну гуманітарну гімназію, а також Рівненську дитячу художню школу.
Переїхала до Києва. Навчалася у Києво-Могилянській Академії на українській філології та журналістиці. У студентські роки брала участь у Помаранчевій революції. Свою першу курсову роботу написала про фольклор Помаранчевої революції.
Шість років працювала у журналі «Країна», де керувала відділом культури. Також відповідала за сторінку культури на сайті Gazeta.ua і «Газеті по-українськи».
Заснувала та була кураторкою конкурсу актуальної короткої прози «Новела по-українськи». Серед тем конкурсу в різні роки були Революція Гідності, декомунізація, українські міста. За сім років учасники написали понад тисячу новел. З найкращих текстів уклала дві збірки «Євромайдан. Хроніка в новелах»[1] та «Крим по-українськи. Веселі та сумні історії», що вийшли у видавництві Discursus[2].
Була авторкою ідеї та кураторкою першої в Україні збірки комікс-поезії «Ком-по». Проєкт втілила у 2017 році за підтримки Goethe-Institut Україна.
Понад два роки працювала головною редакторкою сайту про освіту та виховання Osvitoria.Media від громадської спілки Освіторія. Найкращі статті медіа зібрала до книжки «Як не збожеволіти від батьківства» (2021)[3].
У 2019-му посіла 2-ге місце у номінації «Поезія» на Літературному конкурсі видавництва «Смолоскип» із рукописом збірки «Шкіра міст»[4], вірші до якої писала сім років[5]. Книга вийшла 2022 року[6][7].
Два роки була експерткою Українського Інституту Книги у державній програмі поповнення фондів публічних бібліотек[8].
У 2020 році була однією з кураторок тематичного кластера «Освіта» Book Forum Lviv[9][10].
З 2021 року є членкинею Український ПЕН[11]. 2024 року вийшла друга збірка поезії «Світлочутливі»[12].
Павлова є однією з організаторок, продюсерка премії «Золотий Ліфон»[13][14][15].
Станом на 2024 рік живе у Львові[16].
У 2009 році створила «Кота Інжира»[17] — персонажа онлайн-коміксів. Головна тематика — популяризація читання та літератури, української культури, цінностей демократичного суспільства[18][19]. Одна з розробниць першої української настільної гри з розвитку критичного мислення «Критикотики» (2021)[20][21], головним персонажем якої став Кіт Інжир.
У 2014 році журналістка жартома намалювала картинку із зображенням Степана Бандери на 1000-гривневій банкноті. Картинка стала вірусною і перетворилася на мем[22].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
