Павел Гюлле

Павел Марек Гюлле^[6] (інші варіанти написання Хілле, Хюлле; пол. Paweł Marek Huelle, 10 вересня 1957, Гданськ — 27 листопада 2023) — польський письменник, журналіст, сценарист.

Павел Гюлле
пол. Paweł Marek Huelle
Народився	10 вересня 1957(1957-09-10)[1][2][…]  Гданськ, Польська Народна Республіка[1]
Помер	27 листопада 2023(2023-11-27)[3] (66 років)  Гданськ, Поморське воєводство, Республіка Польща
Поховання	Цвинтар Сребжиськоd[4]
Країна	Республіка Польща
Діяльність	сценарист, письменник, журналіст, літературний критик
Сфера роботи	література[5], літературна критика[5] і радіопрограмаd[5]
Alma mater	Гданський університет
Заклад	Медичний університет у Гданську
Magnum opus	Who was David Weiser?d
Членство	Польський PEN Clubd
У шлюбі з	Ida Łotocka-Huelled
Нагороди	Премія Самуеля Богуміла Ліндеd (2005) Премія Фундації ім. Косцєльських (1988) Премія Андреаса Грифіусаd (1992) Паспорт Політикаd
Павел Гюлле у Вікісховищі

Життєпис

Павел Гюлле закінчив факультет польської філології у Гданському університеті. У серпні 1980 року він був одним із ініціаторів заклику про створення незалежної студентської організації.

Його прийняли на роботу в Незалежну самоврядну професійну спілку «Солідарність», а також він був членом редакції «Głosu Wolnego», який видавали в час І Національного з'їзду делегатів зв'язку. Після впровадження воєнного стану він співпрацював із «Самвидавом».

Павел Гюлле викладав філософію у Гданській медичній академії. В 1994–1999 роках був директором Польського телебачення в Гданську. Свою творчість письменник найчастіше присвячує своєму рідному місту Гданськ. Дебютний роман «Вайзер Давідек» (опублікований 1987) отримав широке міжнародне визнання, перекладений багатьма мовами, а у 2000 році був екранізований Войцехом Марчевським під назвою «Вайзер». Зараз він є членом польського «ПЕН-клубу» і навіть обійняв обов'язки заступника голови цієї організації.

У 2008 році за роман «Тайна вечеря» Павла Хілле було номіновано до літературної нагороди «Ніке», а у 2001 році за книгу «Мерседес-бенц». Завдяки роману «Із листів Грабалу» був лауреатом премії Паспорт Політики.

У 2012 році президент Броніслав Коморовський нагородив його Офіцерським Хрестом Ордену Відродження Польщі. У 2010 році Павел Гюлле був членом комітету підтримки Броніслава Коморовського, у зв'язку з передчасними виборами президента.

Він один із найяскравіших художніх літописців рідного міста, який стоїть поряд із такими особами як Гюнтер Грасс та Стефан Хвін. Одружений із художницею Ідою Лотоцькою-Гюлле.

Творчість

Павел Гюлле є автором таких книг:

Рік видання	Переклад назви	Оригінальна назва
1987	Вайзер Давідек	Weiser Dawidek
1991	Оповідання на час переїзду	Opowiadania na czas przeprowadzki
1994	Вірші	Wiersze
1996	Перше кохання та інші оповідання	Pierwsza miłość i inne opowiadania
2001	Мерседес-бенц. Із листів Грабалу	Mercedes-Benz. Z listów do Hrabala
2002	Я був самотній і щасливий	Byłem samotny i szczęśliwy
2004	Касторп	Castorp
2007	Тайна вечеря	Ostatnia Wieczerza
2008	Оповідання холодного моря	Opowieści chłodnego morza
2014	Співай сади	Śpiewaj ogrody

Павел Гюлле також є співавтором сценаріїв до деяких фільмів.

За мотивами його творчості неодноразово ставилися спектаклі: в Театрі телебачення «Стіл» (2000) та «Срібний дощ» (2000), а також «Купальня Острув» в Театрі імені Юліуша Остерви в Любліні. У 2000 році Войцех Марчевський зняв фільм «Вайзер» на основі роману письменника.

Твори українською

• «Тотальний футбол». Жадан Сергій, Сняданко Наталка, Ушкалов Сашко, Положій Євген, Марек Беньчик, Гюлле Павел, Ґерке Наташа, Пйотр Семйон. Переклад з польської Богдана та Дзвінка Матіяш, Ст. 216^[7]

• «Мерседес-Бенц. Із багажником. Пер.з пол. |title=Андрівська Лариса|Cite web |url=https://anetta-publishers.com/books/106/%7Caccessdate=2019 |ISBN: 9786177654215