Павел Дунін-Вольський

Павел Вольський, також Дунін-Вольський^[1] гербу Лебідь (нар. 1487 — пом. 19 лютого 1546, Познань) — польський римо-католицький і державний діяч; каштелян сохачевський (1532—1542) і радомський (1542—1544), підканцлер (1537—1539) і великий канцлер коронний (1539—1544); єпископ і ординарій познанський (1544–1546)^[2].

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дунін-Вольський.

Павел Дунін-Вольський пол. Paweł Dunin-Wolski
Герб
Познанський єпископ
1544 — 1546
Церква:	римо-католицька
Попередник:	Себастьян Браніцький
Наступник:	Бенедикт Ідзбєнський
Діяльність:	католицький священник, державний діяч, католицький єпископ
Народження:	1487
Смерть:	19 лютого 1546 Познань, Великопольська провінція, Корона Королівства Польського
Похований:	Базиліка Святих Петра і Павла
Батько:	Миколай Дунін-Вольський
Посада:	войський радомський, староста ґостинінський, бургграф краківський, каштелян сохачевський і радомський, підканцлер і канцлер коронний; єпископ Познанський

Життєпис

Народився Павел 1487 року в родині Миколая Дунін-Вольського, каштеляна сохачевського, і Катажини Шидловецької. Мав також сестру від іншого шлюбу батька — Барбару Анну — дружину бжесць-куявського воєводи Рафала Лещинського.

Політична кар'єра

Павел Дунін-Вольський займав різні земські уряди. Був войським радомським (1531)^[3], каштеляном сохачевський (1532—1542)^[4], старостою ґостинінським (1533)^[5], бургграфом краківським (1537—1546)^[1], каштеляном радомським (1542—1544)^[5]. З 1537 року посідав міністерські уряди підканцлера коронного (1537—1539)^[4] та великого канцлера коронного (1539—1544)^[5].

Церковна кар'єра

Після смерті дружини 1544 року Павел Вольський був номінований королем єпископом познанським^[6][3], інгрес відбув 20 квітня 1545 року^[7]. Проте, недовго перебував на цьому уряді, здебільшого хворів.

Помер Павел Вольський 19 лютого 1546 року у Познані^[8][9], похований у місцевій катедрі святих Петра і Павла^[10].

Сім'я

У шлюбі з Доротою Вівецькою мав 11 дітей — 6 дочок і 5 синів^[6]:

• Ядвіга — дружина Яна Добжиковського з Крошні.
• Станіслав — каштелян рацьонжський (1555–1557), сохачевський (1557–1561).
• Анна — дружина Пйотра Щавінського.
• Кшиштоф.
• Ян.
• Пйотр Дунін-Вольський — канцлер великий коронний (1576), єпископ плоцький.
• Каспер.
• Зофія — дружина N Пекарського.
• N — дружина NВікторовського.
• Катажина — дружина N Дзіка.
• Дорота — дружина N Чернєвського та N Бжезінського.
• N.

Твори

• Dziennik z lat 1519—1545 Pawła Dunin-Wolskiego, kanclerza wielkiego koronnego biskupa poznańskiego, Wyd. Uniwersytetu Łódzkiego, 1999, 114 s.
• Modlitewnik Pawła Dunin-Wolskiego kanclerza wielkiego koronnego, biskupa poznańskiego : 1541—1542 r. : facsimile, Poznań : Wydawnictwo «Poznańskie Studia Polonistyczne», 2018.

Примітки

1. Wolski Paweł. Encyklopedia PWN.
2. Metropolitan Archdiocese of Poznań. GCatholic.org.
3. Andrzej Obrębski, Dziennik z lat 1561—1583 dyplomaty i biskupa płockiego Piotra Dunin-Wolskiego [w:] Biuletyn Biblioteki Jagiellońskiej, R-XLII, 1992, s. 101.
4. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 108.
5. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 54.
6. Kasper Niesiecki, Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. : powiększony dodatkami z poźniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych. T. 1-10 / i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza./T. 9. : [K-Kyk], Lipsk, 1842, s. 401.
7. Encyklopedyja powszechna, T. III: Bd.-Bol. Warszawa, 1860, s. 677.
8. 1546. Poznańska Wiki. Wszystko o Poznaniu.
9. Józef Łukaszewicz, Obraz historyczno-statystyczny miasta Poznania w dawniejszych czasach, Т. 2, Poznań, 1838, s.277.
10. Krzysztof Rafał Prokop, Nekropolie biskupie w nowożytnej Rzeczypospolitej (XVI—XVIII w.), Kraków-Warszawa 2020, s. 139.