Приазовський державний технічний університет
ВНЗ у Маріуполі, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
ВНЗ у Маріуполі, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
47°05′37″ пн. ш. 37°32′29″ сх. д.
Приазовський державний технічний університет | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||||
Засновано | 1929 | |||||
Абревіатура | ПДТУ | |||||
Країна | Україна і СРСР | |||||
Адреса | Маріуполь, вулиця Університетська, 7 | |||||
Тип | університет | |||||
Вебсторінка | pstu.edu | |||||
Мапа | ||||||
Приазовський державний технічний університет (Маріуполь, Донецька область, Україна) — вищий навчальний заклад, який готує професійні кадри для промислових підприємств півдня Донбасу. Один з найстаріших і найбільших вищих навчальних закладів у південно-східній частині України, освітній, науковий і культурний центр Приазов'я.
Приазовський державний технічний університет має 42 кафедри, 9 факультетів, 2 філіали, інститут підвищення кваліфікації та інші підрозділи.
У 1999—2000 навчальному році в університеті навчалися 9,4 тисяч студентів денної та заочної форм навчання.
Серед викладачів — 196 кандидатів та 40 докторів наук, а також 15 академіків та членів-кореспондентів галузевих академій наук України та інших країн.
У ПДТУ створена унікальна інженерна школа підготовки кадрів і формуванням наукових шкіл, що охоплюють базові галузі: металургію, машинобудування, енергетику, транспорт, промислове і цивільне будівництво, економічні і гуманітарні науки.
Приазовський державний технічний університет відкритий у 1929 році на базі вечірнього робочого металургійного технікуму як Маріупольський металургійний інститут, у 1994 році був перетворений на університет.
На той час тут навчали фахівців без відриву від виробництва за такими спеціальностями: сталеплавильне і прокатне виробництво, механіки-конструктори, інженери-теплотехніки, інженери-термісти.
У 1939 р. було відкрито денне відділення за спеціальностями: сталеплавильне і прокатне виробництво, металознавство і термообробка чорних і кольорових металів.
До 1941 р. було підготовлено 377 інженерів.
У роки німецько-радянської війни інститут не працював, свою діяльність він відновив у грудні 1943 року.
На початку 1960-х років в інституті працювали 160 викладачів, 52 з яких мали вчену ступінь.
У середині 1980-х років Приазовський державний технічний університет активно розвивався, кількість викладачів становила вже 360 чоловік, з них 192 — докторів і кандидатів наук. Випуск фахівців усіх форм навчання протягом 20 років збільшився з 394 осіб до 1141 щорічно.
Від 9 червня 1990 року навчальний заклад отримав вищий — IV рівень акредитації — Рішення Державної акредитаційної комісії Міністерства освіти України.
У 1993 році Міністерство освіти та науки України прийняло ухвалу № 956 від 25.11.1993 р. про надання Маріупольському металургійному інституту статусу Приазовського державного технічного університету.
ПДТУ активно співпрацює з 25 вищими навчальними закладами Німеччини, Польщі, Італії, Австрії, Угорщини, Греції, Китаю, Єгипту, Туреччини, Іспанії, Російської Федерації, є учасником міжнародного проекту Tempus, а також бере участь у міжнародній програмі Перспективи електронної Європи, що здійснюється за ініціативи Парламентської Асамблеї Ради Європи. Наукові співробітники університету є учасниками міжнародних наукових проектів: Інтерпорт — Маріуполь (спільно з консорціумом Євроімпреза, Італія), Ремонтні технології на основі металополімерних матеріалів (за участю Мішкольцького державного технічного університету, Угорщина), Нанофізика поверхні в низькотемпературній плазмі (спільно з Афінським державним технічним університетом, Греція) і успішно працюють в рамках програми Research in Progress (Наука заради прогресу), координованої Бірмінгемським університетом (Велика Британія).
Приазовський державний технічний університет видає три збірки наукових праць:
Крім того, спільно з Донецьким національним технічним університетом (ДонНТУ), Асоціацією механіків АссоМ (м. Донецьк) і Технопарком ДонНТУ УНІТЕХ з 2005 року видається науково-технічний і виробничий журнал Металургійні процеси і устаткування.
Перший корпус — адміністративний. Побудований у 1910 році за проектом архітектора М. Нільсона як єпархіальне училище. Навчальні корпуси: перший, третій, п'ятий, дев'ятий та технічний ліцей утворюють закритий кампус — студентське містечко. В цілому до університету входить 12навчальних корпусів, що розташовані в історичній частині міста — вулицях Грецька, Університетська, гуртожитки та їдальня розташовані на вулиці Апатова.
До університету входять інститути: інститут підвищення кваліфікації, навчально-науковий інститут механіки і транспорту, навчально-науковий інститут металургії і зварювання, навчально-науковий інститут економіки і менеджменту. Університет має факультети: гуманітарний, інженерно-педагогічний, факультет інформаційних технологій, інженерної та мовної підготовки, металургійний, механіко-машинобудівний, зварювальний, факультет транспортних технологій, економічний, енергетичний.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.