Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Офіцер і шпигун

історичний фільм 2019 року, знятий Романом Полянським З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Офіцер і шпигун
Remove ads

«Офіцер і шпигун» (фр. J'accuse) — італо-французька історико-детективна драма режисера Романа Полянського[4][5][6], екранізація однойменного роману Роберта Гарріса.

Коротка інформація Офіцер і шпигун, фр. J'accuse ...
Remove ads

Фільм був удостоєний Премії Великого журі Венеційського кінофестивалю (2019) і премії Міжнародної федерації кінопреси (2019). Роман Полянський отримав премії «Люм'єр» і «Сезар» за найкращу режисуру (2020). На 45-й церемонії вручення премій «Сезар» фільм лідирував за кількістю номінацій (12) і, крім режисера, удостоєний премій за кращий адаптований сценарій і кращі костюми.

Remove ads

Сюжет

Узагальнити
Перспектива

В основі сюжету — історія капітана Альфреда Дрейфуса, артилерійського офіцера, безвинно засудженого за шпигунство. Багаторічний судовий процес розколов навпіл французьку громадську думку і справив могутній вплив на історію Франції і всієї Європи рубежу XIX—XX століть.

Головний герой картини, полковник Пікар, колишній викладач Вищої військової школи (Ecole superieure de guerre[fr]) і новий начальник військової контррозвідки, з обов'язку служби змушений вникнути в суть звинувачень, пред'явлених одному з його колишніх курсантів, і системи доказів його «безсумнівної винності». Поступово і дещо несподівано для себе самого Пікар — на відміну від практично всіх своїх прямих начальників і колег — приходить до висновку, що встановлення істини у справі Дрейфуса послужить зміцненню репутації і французької армії, і самої Французької Республіки багато краще, ніж її приховування.

Оригінальна назва фільму (і романа), «J accuse» («Я звинувачую!») — заголовок знаменитої статті Еміля Золя, публікація якої 13 січня 1898 року в паризькій газеті «Орор» («L Aurore»), редагованої Жоржем Клемансо, підірвала суспільство, розділивши на дрейфусарів і антидрейфусарів не тільки всю Францію, але і майже всю Європу, поклала початок розгорнутій у Франції і в усьому світі кампанії за справедливий перегляд справи Дрейфуса.

Remove ads

В ролях

  • Жан Дюжарден Марі-Жорж Пікар[7], полковник, начальник Другого бюро
  • Луї Гаррель Альфред Дрейфус, капітан артилерії
  • Емманюель Сеньє Поліна Моньє
  • Грегорі Гадебуа Юбер Анрі, майор, потім полковник, офіцер Другого бюро
  • Ерік Руф Сандер, полковник, колишній начальник Другого бюро
  • Володимир Йорданов генерал Мерсьє, військовий міністр
  • Вінсент Грасс генерал Бійо, військовий міністр, наступник Мерсьє
  • Дідьє Сандрі генерал де Буадефр, начальник Генерального штабу
  • Ерве П'єр генерал Гонз, помічник начальника Генштабу, «куратор» Другого бюро
  • Лоран Стокер генерал де Пельє, слідчий по справі Пікара
  • Мішель Вюйермоз Дю Паті де Клам, майор, потім підполковник, військовий юрист, слідчий по справі Дрейфуса
  • Лорен Натрелла Фердинанд Естерхазі, піхотний офіцер, майор
  • Матьє Амальрік Альфонс Бертійон, судовий експерт
  • Андре Маркон Еміль Золя, письменник
  • Жерар Шаллу Жорж Клемансо, редактор газети «Орор», згодом — прем'єрміністр
  • Мельвіль Пупо метр Лаборі, адвокат
  • Венсан Перес метр Леблуа, адвокат, зять Пікара
  • Дені Подалідес метр Деманж, адвокат
  • Дам'єн Боннар Десвернен
  • Роман Поланскі слухач на концерті
Remove ads

Примітки

Посилання

Loading content...
Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads