Острови Герд і Макдональд

Острів Герд і острови Макдональд^[3][4] (англ. Heard Island and McDonald Islands, скорочено HIMI) — невеликий незаселений архіпелаг у південній частині Індійського океану. Складається з двох основних островів — Герд і Макдональд, а також із багатьох дрібних віддалених острівців, скель і рифів. Належить Австралії.

Острів Герд і острови Макдональд
англ. Heard Island and McDonald Islands
Карта Мапа архипелагу
Мапа архипелагу
Географія
53°05′37″ пд. ш. 73°31′01″ сх. д.
Континент	Антарктида
Місцерозташування	Індійський океан
Акваторія	Індійський океан
Площа	372  км²
Довжина	берегової лінії 101,9  км
Найвища точка	пік Моусон 2745 м
Країна
Австралія
Регіон	Зовнішні території Австралії
Адм. одиниця	Австралія[1]
Населення	0 осіб (2011)
Відкрито	27 листопада 1833
Вебсайт	antarctica.gov.au/antarctic-operations/stations/other-locations/heard-island/
Острів Герд і острови Макдональд Острів Герд і острови Макдональд (Індійський океан)
Острови Герд і Макдональд у Вікісховищі

Острів Герд і острови Макдональд
Heard Island and McDonald Islands [2]
Світова спадщина
Острів Герд із космосу
53°05′37″ пд. ш. 73°31′01″ сх. д.
Країна	Австралія
Тип	Природний
Критерії	(viii), (ix)
Об'єкт №	577
Регіон	Азія і Океанія
Зареєстровано:	1997 (21 сесія)
Острови Герд і Макдональд у Вікісховищі

Архіпелаг Герд та Макдональд лежить за 422 км на південний схід від архіпелага Кергелен (Франція), і є вершинами колишніх вулканів Кергеленського плато.

Загальна інформація

Клімат субантарктичний — м'яка зима (+0,1 °C) і холодне літо (+4,2 °C). Більшість днів року — вітряні і похмурі. Часто випадають опади у вигляді мряки або снігу.

Пік Моусон на острові Герд

Острови населяють великі популяції пінгвінів, тюленів і морських птахів.

Архіпелаг із 1947 року належить Австралії, спочатку як частина Австралійської антарктичної території, а після підписання Австралією Конвенції про Антарктику, острови стали утворювати окрему зовнішню територію. Постійне населення на архіпелазі відсутнє, але острови відвідують туристи (без висадки на берег) і наукові експедиції (переважно на острів Герд).

Острів Герд і острів Макдональд, що розташований 44 кілометри на захід, включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Хоча острови не заселені, їм привласнено власний домен .hm.

У квітні 2025 року проти островів Герд і Макдональд адміністрацією Дональда Трампа були запроваджені 10%-ві експортні мита.^[5]

Острів Герд

Королівський пінгвін на острові Герд

Острів Герд було відкрито американським капітаном, мисливцем за тюленями Джоном Гердом 25 листопада 1853 року, коли його судно «Орієнтал» прямувало з Бостона до Мельбурна.

Острів Герд 53°06′ пд. ш. 73°31′ сх. д. є вершиною підводного вулкана Кергеленського плато і має 43 кілометри в довжину і 21 кілометр завширшки. Пік Моусон — найвища вершина острова, її висота над рівнем моря становить 2745 метрів. Це єдиний активний вулкан і одночасно найвища точка на території, що належить Австралії. Вершина займає 32-ге місце у світі серед острівних гір.

Близько 80 % поверхні острова вкрито снігом і льодом, які й формують характер берегової лінії острова.

Площа острова — 368 км².

Острови Макдональд

Незабаром після відкриття острова Герда, 4 січня 1854 року, капітан судна «Самаранг» Вільям Макдональд відкрив острів, який названо його ім'ям.

Острів Макдональд 53°2′20″ пд. ш. 72°36′4″ сх. д., розташований за 45 км на захід від острова Герда, маленький і скелястий, також вулканічного походження, найвища точка — 230 метрів над рівнем моря. Площа — 1,13 км². Острів обмежений крутими кручами і складається з двох частин — північного плато і південного крутого горба Максвел-Гілл, сполучених між собою вузьким перешийком.

Поряд із островом, з північної сторони розташовано ще два невеличких скелястих острова: острів Флат-Айленд (55 метрів у висоту) і Мейєр-Рок (170 метрів у висоту).

Загальна площа трьох островів — 2,5 км².

Люди висаджувалися на острові всього двічі в історії — в 1971 і 1980 рр.

Інші острови

Найбільший із них — острів Шаг-Айленд, знаходиться за 10 кілометрів на північ від острова Герд, а також острови Сейл-Рок, Морган та Блек-Рок. Їхня загальна площа складають близько 1,1 км².

До складу території також включають усі територіальні води на відстані 12 навігаційних миль від берегової лінії.

Загальна площа архіпелагу — 372 км², сумарна довжина берегової лінії — 101,9 км.

Географія

Клімат

Клімат субантарктичний — м'яка зима (+0,1 ° C) і холодне літо (+4,2 °C). Більшість днів року — вітряні й похмурі. Вітри переважно західні та стабільно сильні. Щомісячна середня швидкість вітру складає від близько 26 до 33,5 км / год, були зафіксовані пориви понад 180 км / год. Річна кількість опадів на рівні моря на острові Герд становить зазвичай від 1300 до 1900 мм. Опади випадають кожні три дні з чотирьох, зазвичай у вигляді мряки або снігу^[6].

Флора

Умови

Острів знаходиться в екологічному регіоні острівної тундри у південній частині Індійського океану, який включає в себе кілька субантарктичних островів. У цьому холодному кліматі рослини представлені в основному травами, мохами і лишайниками. Низьке різноманітність рослин обумовлено острівною ізоляцією, малим розміром суші, суворим кліматом, коротким, холодним вегетаційним періодом і, в разі Герда, значним крижаним покривом. Основними екологічними визначальними факторами для рослинності на субантарктических островах є: вплив вітру і солоних бризок, наявність води, склад ґрунту, наявність поживних речовин, витоптування птахами і тюленями і, в деяких випадках, висота над рівнем моря. В умовах Герда, вплив сольового туману і наявність птахів і тюленів, особливо сильно впливають на склад і структуру рослинності в прибережних районах.

Мохи і лишайники

Мохоподібні і лишайники вносять істотний внесок в загальне біологічне різноманіття Герда, зареєстровано 43 види мохів і 71 вид лишайників, часто займають місця проживання, непридатні для судинних рослин, наприклад, скелі. Мохоподібні присутній в більшості великих рослинних угруповань. Лишайники поширені на оголених породах і є домінуючою рослинністю в деяких областях.

Водорості

Принаймні 100 видів наземних водоростей відомі на Герді, зазвичай виростають в постійно вологому середовищі. Морські ліси — гігантські антарктичні водорості зустрічаються в різних точках острова і принаймні 17 інших видів морських водоростей буде додано після ідентифікації останніх зібраних зразків. Низька різноманітність водоростей пояснюється ізоляцією острова від інших територій, непридатними для проживання пляжами, постійним тертям хвилями, припливами і дрібними каменями, а також протяжністю льодовиків в багатьох областях.

Фауна

На острові, розташовані величезні популяції пінгвінів, ластоногих і морських птахів^[7].

Ссавці

Ластоногі на Герді були практично винищені наприкінці 19 століття, після чого чисельність тюленів стала занадто мала для економічного використання. З тих пір їх популяція збільшилася і була захищена. Серед ластоногих, що розмножуються на Герді: південні морські слони, кергеленскі і субтропічні морські котики. Морські леопарди регулярно відвідують взимку лежбища, але вони не розмножуються на архіпелазі. Тюлень-крабоїд, тюлені Росса і Ведделла є лише випадковими відвідувачами^[8].

Птахи

На Герді немає хижаків, острів надає сприятливе середовище проживання і розмноження в середині величезного Південного океану для різних птахів. Навколишні води забезпечують птахів кормом. Острови Герд і Макдональд були визначені міжнародною організацією по захисту птахів (BirdLife International) як важлива для птахів область, так як вони містять дуже велику кількість гніздівель морських птахів^[9]. 19 видів птахів були зареєстровані як ті, які гніздяться на островах Герд і Макдональд^[10], хоча вулканічна активність на Макдональд за останнє десятиліття, ймовірно, призвела до зниження рослинного покриву і зменшення кількості місць гніздування птахів^[11].