Українець Остап Віталійович

Остап Віталійович Українець (нар. 24 квітня 1994(19940424), Калуш) — український письменник і перекладач, засновник та автор YouTube-каналу «Твоя підпільна гуманітарка».

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Українець.

Остап Українець
Остап Українець. Квітень 2017 року.
Ім'я при народженні	Остап Віталійович Українець
Народився	24 квітня 1994(1994-04-24) (30 років) Калуш
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	письменник, перекладач
Сфера роботи	Історична проза[d][1], фантастика[1] і перекладацтво[d][1]
Alma mater	Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Мова творів	українська
Роки активності	від 2012 до сьогодні
Жанр	фентезі, історична проза
Magnum opus	Роман «Малхут»
Висловлювання у Вікіцитатах

Біографічні дані

Остап Українець народився в Калуші в сім'ї лікаря-мікробіолога Віталія Григоровича Українця (1969—2021) й музикантки, учительки і журналістки Оксани Омелянівни Лісовської (нар. 1973). 1998 року батьки розлучились, а в серпні 2004 року Остап із матір'ю переїхав до Івано-Франківська.

У 2001—2004 роках Остап Українець навчався в Калуській середній школі № 10, у 2004—2005 роках — в Івано-Франківській школі-ліцеї № 23 (напрям — «образотворче мистецтво»), з 2005-го — в Івано-Франківській українській гімназії № 1 з гуманітарним спрямуванням. З 2007 по 2012 рік брав участь у змаганні «Найрозумніший» (рос. «Самый умный»)^[2]. Закінчивши гімназію у 2012-му, він того ж року вступив до Національного університету «Києво-Могилянська академія». У 2016-му здобув бакалаврат за спеціальністю «Філологія» і сертифікат програми «Перекладознавство». Вступив до магістерки за напрямом «Теорія, історія літератури та компаративістика».

У березні 2015 року виступив на науковій конференції «Місто-як-текст: людина в інтер'єрі сучасного міста» з доповіддю на тему «Мономіф Андруховичевого міста» (спільно з Катериною Дудкою). Із 2016 року Остап Українець — гостьовий лектор у літературному клубі «Пломінь», у якому прочитав, зокрема, лекції про Говарда Лавкрафта, ісландську магію, середньовічну поезію і германський епос.

Із 2017 року регулярно входить у журі літературних конкурсів, організованих інтернет-журналом «Стос». У 2018 році разом із письменниками та культурними менеджерами Олександром Заварою, Вітою Михайличенко, Алісою Гаврильченко та Остапом Микитюком організував конкурс контркультурної прози «Львів. Доза. Порно».

Є співтворцем науково-популярного каналу на YouTube «Твоя підпільна гуманітарка».^[3]

У березні 2024 року мобілізувався до лав ЗСУ^[4].

Творчість

Остап Українець на Книжковому Арсеналі 2021

Школярем читав в оригіналі твори англомовних авторів. 2012 року у журналі «Всесвіті» опубліковано його переклад уривку з повісті Говарда Лавкрафта «Герберт Вест: реаніматор». 2014 року в тому ж журналі опубліковано його переклад «Спустошеної землі» Томаса Еліота. 2016-го та 2017 року у видавництві Жупанського вийшли два томи перекладів Говарда Лавкрафта (спільна робота Остапа Українця й Катерини Дудки). Також у тих роках і в співавторстві з Катериною Дудкою опублікував у харківському видавництві «АССА» переклад десяти частин книжкової серії «Коти-вояки».

Пише у жанрах історичної прози і фентезі. Як письменник дебютував у 2017-му оповіданням «Маланка», яке побачило світ у журналі «Світ фентезі». Того ж року в червні в альманасі «Нова проза» вийшло оповідання «Адвент», яке лягло в основу роману «Малхут», презентованого на XXIV Форумі Видавців у Львові.

У інтерв'ю з журналом Forbes, розповів про свої плани на 2022 рік: поставити на ноги та розвивати видавництво, працювати над книжками, які зараз у роботі.^[5]

Твори

Авторські твори

• Оповідання «Маланка» — 2017 рік, журнал «Світ Фентезі»
• Оповідання «Адвент» — 2017 рік, альманах «Нова проза»
• Роман «Малхут» — 2017 рік, видавництво «Фабула»^[6]
• Оповідання «Плєс» — 2018 рік, журнал «Світ Фентезі»
• Роман «Транс» — 2018 рік, видавництво Жупанського
• Оповідання «Ось іде мрець» — 2018 рік, збірка «Бабай. Перший кошмар»
• Роман «Канцелярія хрестових походів» — 2019 рік, видавництво «Фабула»^[7]
• Роман «Дискордія» — 2021, видавництво «Фабула». 400 с. ISBN 978-617-522-007-8
• Мальопис "Коротка історія української літератури" (сценарій) — 2024, видавництво "Видавництво".

Переклади

• Говард Філіпс Лавкрафт. «Герберт Вест: реаніматор» (уривок із повісті). — журнал «Всесвіт», 2012, № 11-12
• Томас Стернз Еліот. «Спустошена земля». — журнал «Всесвіт», 2014, № 9-10
• Говард Філіпс Лавкрафт. «Повне зібрання прозових творів. Том 1». — К.: Видавництво Жупанського, 2016 (спільно з Катериною Дудкою);
• Говард Філіпс Лавкрафт. «Повне зібрання прозових творів. Том 2» — К.: Видавництво Жупанського, 2017 (спільно з Катериною Дудкою);
• Книжкова серія «Коти-вояки» (частини 1-12). — Харків: АССА, 2016—2019 (спільно з Катериною Дудкою).
• Ніл Стівенсон. «Сімміс». — Тернопіль: НК-Богдан, 2018. 688 с. ISBN 978-966-10-5547-5
• Щепан Твардох. «Морфій». — Харків: Фабула, 2018
• Майкл Берд. «100 ідей, що змінили мистецтво». — К.: ArtHuss, 2018
• Пітер Воттс. «Ехопраксія.» — К.: Видавництво Жупанського, 2019 (спільно з Катериною Дудкою)
• Патрік Несс. «Ніж, якого не відпустиш». — Харків: АССА, 2019
• Рубі Ременда Свансон. «Сімейна цінність: спогади мами ґея». — К.: Критика, Київ, 2019
• Девід Лінч, Крістін МакКенна. «Кімната снів». — К.: Видавництво Жупанського, 2020. 640 с. ISBN 978-617-75-8521-2 (спільно з Євгеном Ліром)
• Флоренс Ґоє. «Як працює класичне оповідання». — Видавництво «Твоя підпільна гуманітарка», 2021. 304 с.
• Ніл Стівенсон. «Снігопад». — Видавництво Жупанського, 2022. 432 с. (спільно з Катериною Дудкою)
• Девід Мітчелл. «Кістяні годинники». — Видавництво «Жорж», 2022. 624 с. ISBN 978-617-80-2311-9 (спільно з Катериною Дудкою)
• Оскар Кольберґ. «Покуття». — Видавництво «Твоя підпільна гуманітарка», 2023. 448 с.
• Щепан Твардох. «Покора». — Харків: Фабула, 2024. 416 с. ISBN 978-617-522-148-8

Переклади творів Остапа Українця

• «Dzień Neptuna» / «Język Babilonu» — Stalker Books, 2022. 468 с. ISBN 978-836-72-2320-1 (польською мовою)
• "Neptune's Day" / Embroidered Words

Примітки

1. Чеська національна авторитетна база даних

   d:Track:Q13550863
2. «Самый умный». Сайт «Fandom»/ Прочитано 20.06.2018
3. Твоя Підпільна Гуманітарка. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020.
4. Письменник і перекладач Остап Українець мобілізувався до ЗСУ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 7 квітня 2024.
5. Forbes. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
6. Сайт видавництва «Фабула» книга «Малхут». Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 30 березня 2020.
7. Сайт видавництва «Фабула». Книжка «Канцелярія хрестових походів». Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 30 березня 2020.

Джерела і посилання

• «Українська правда»: Остап Українець: Твоя індивідуальна українська мова не має бути такою, як вимагає неіснуючий «золотий стандарт» (інтерв'ю, 25.05.2021) [Архівовано 25 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Богдана Романцова. «Лавкрафт українською: хто і навіщо розбудив Ктулху». Інтерв'ю з Остапом Українцем і Катериною Дудкою на сайті «Читомо». 01.12.2015 [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю з Остапом Українцем на сайті «WhyTranslator». 09.06.2017. Прочитано 09.06.2017 [Архівовано 18 червня 2017 у Wayback Machine.]
• Інна Ковалишена. «Коти без прикрас». Сайт «Світ Фентезі». 24.09.2016 [Архівовано 15 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Інна Ковалишена. «Що приховує ліс таємниць?». Сайт «Світ Фентезі». 20.12.2016 [Архівовано 18 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Інна Ковалишена. «Ціна пройденого шляху». Сайт «Світ Фентезі». 28.05.2017 [Архівовано 1 червня 2017 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю з Остапом Українцем на телеканалі «Ісландія» 4.03.2021
• Павлова Олександра «Прикарпатці, які потрапили у список Forbes» [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.]