Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Система освіти в Аргентині — сукупність освітніх служб і установ, які регулюються державою та забезпечують виконання права на освіту, закріпленого в статті 14 конституції країни. До цієї системи входять державні і приватні заклади, діяльність яких регулюється законом про національну освіту№ 26.206[1]. 3 грудня 2014 року законом №27.045 до закону про національну освіту було внесено зміни, згідно з якими в Аргентині офіційно проголошено загальне обов'язкове навчання для дітей віком від 4 років сумарною тривалістю 14 років[2].
Освіта в Аргентині | |
---|---|
Міністр освіти | Алехандро Фінок'яро[es] |
• загальні | >6 % ВВП |
• на одного учня | 17 680 песо |
Мова навчання | іспанська |
Система освіти | 14-річна |
• загальна | 98,1 % |
• серед чоловіків | 98,2 % |
• серед жінок | 98 % |
• загалом | 12 536 492 |
• початкових шкіл | 4 550 365 |
• середніх шкіл | 3 946 834 |
• вищих закладів | 2 917 913 |
• середньою | 50 % |
• вищою | 17,5 % |
Освіта в Аргентині у Вікісховищі |
Питаннями навчання займаються Міністерство освіти Аргентини, провінційні міністерства освіти, Федеральна рада освіти. За законом № 26.075 на фінансування освіти в Аргентині має виділятися не менше 6 % ВВП країни.
Навчальний рік в Аргентині триває з березня по грудень з тижнем канікул у липні[3].
Аргентинська система освіти має 4 рівні і 8 різновидів. Рівні освіти:
Різновиди освіти:
За формою власності освіта може бути державною і приватною. Приватні навчальні заклади за законом можуть засновувати Католицька церква і зареєстровані релігійні організації, юридичні та фізичні особи. Навчання у державних навчальних закладах усіх рівнів є безкоштовним, приватні можуть визначати плату за навчання на свій розсуд. Близько 70 % аргентинських дітей навчаються у державних школах[4].
Викладена система освіти визначена федеральними законами Аргентини. Водночас уряди провінцій в рамках сформованої законодавством системи можуть встановлювати власні правила у цій галузі на місцях, через що в різних місцях країни організація освітньою процесу суттєво відрізняється.
Аргентина не має загальнодержавної системи оцінювання, тому вибір системи, яку використовує конкретний навчальний заклад, здійснюється на розсуд його керівництва.
У початковій школі переважно використовується 5-рівнева система оцінювання: незадовільно, задовільно, добре, дуже добре, чудово. Оцінки також можуть виставлятися у числовій формі.
Оцінювання у середніх навчальних закладах Аргентини здійснюється здебільшого за 10-бальною шкалою:
Також у деяких випадках використовується система заліків («Logrado» / «No logrado»), де оцінка за роботу не виставляється, а лише констатується факт її здачі.
У вищих навчальних закладах переважно використовується числова 10-бальна система оцінювання, де найменшою оцінкою є 4 або 7 в залежності від освітньої установи.
Дошкільна освіта в Аргентині має такі рівні:
З 2014 року останні два роки дитячого садка є обов'язковим по всій Аргентині[2], у деяких провінціях обов'язковими є 3 роки дошкільного навчання.
Початкова освіта в Аргентині обов'язкова для дітей віком від 6 років. Цей етап освіти поділяється на два або три цикли в залежності від провінції Аргентини. Структура 1-го типу (шестирічна, двоциклова) діє у провінціях Формоса, Тукуман, Катамарка, Сан-Хуан, Сан-Луїс, Кордова, Коррієнтес, Ентре-Ріос, Ла-Пампа, Буенос-Айрес, Чубут, Санта-Крус, Вогняна Земля. Структура 2-го типу (семирічна, трициклова) діє у провінціях Ріо-Негро, Неукен, Мендоса, Санта-Фе, Ла-Ріоха, Сантьяго-дель-Естеро, Чако, Місьйонес, Сальта, Жужуй, місті Буенос-Айрес.
Структура 1-го типу | Структура 2-го типу | Вік учнів | ||
---|---|---|---|---|
Перший цикл | Перший клас | Перший цикл | Перший клас | 6-7 років |
Другий клас | Другий клас | 7-8 років | ||
Третій клас | Третій клас | 8-9 років | ||
Другий цикл | Четвертий клас | Другий цикл | Четвертий клас | 9-10 років |
П'ятий клас | П'ятий клас | 10-11 років | ||
Шостий клас | Третій цикл | Шостий клас | 11-12 років | |
Сьомий клас | 12-13 років |
У початковій школі вивчають такі групи предметів:
Кількість академічних годин, відведених на вивчення кожної групи предметів, визначають уряди провінцій спеціальними законодавчими актами, зазвичай раз на кілька років.
У разі, якщо учень початкової школи має незадовільні успіхи у навчанні, його можуть залишити на другий рік для повторного проходження матеріалу.
Середня освіта в Аргентині обов'язкова для дітей, які закінчили курс початкової освіти. Цей етап освіти поділяється на два цикли:
Етап ОСО може бути замінений на професійно-технічну чи мистецьку освіту.
Тривалість і організація середньої освіти, аналогічно до початкової, відрізняється в залежності від провінції Аргентини.
Структура 1-го типу | Структура 2-го типу | Вік учнів | ||
---|---|---|---|---|
Базовий цикл | Перший рік навчання | 12-13 років | ||
Другий рік навчання | Базовий цикл | Перший рік навчання | 13-14 років | |
Третій рік навчання | Другий рік навчання | 14-15 років | ||
Орієнтований цикл | Четвертий рік навчання | Вищий цикл | Третій рік навчання | 15-16 років |
П'ятий рік навчання | Четвертий рік навчання | 16-17 років | ||
Шостий рік навчання | П'ятий рік навчання | 17-18 років | ||
Орієнтований цикл (*). | Сьомий рік навчання | Вищий цикл (*). | Шостий рік навчання | 18-19 років |
(*) лише для деяких спеціалізацій
Для усіх учнів середньої школи є обов'язковими такі предмети:
Уроки на етапі середньої школи за законом мають займати не менше 25 годин на тиждень. Обов'язкові предмети мають займати не менше 3800 годин навчального часу, решта — не менше 700 годин. Для учнів середньої школи старше 16 років може влаштовуватися навчальна практика на виробництві тривалістю не більше 6 місяців на рік.
У разі, якщо учень середньої школи має незадовільні успіхи у навчанні, його можуть залишити на другий рік для повторного проходження матеріалу.
По завершенні курсу середньої освіти випускник отримує титул бакалавра, якщо пройшов курс ОСО, або техніка, якщо навчався у професійно-технічних закладах.
Вища освіта в Аргентині поділяється на університетську і неуніверситеську. До неуніверситетської освіти входять вищі професійно-технічні і педагогічні навчальні заклади.
В країні налічується більше 130 університетів, зокрема[7]:
Найбільший Аргентини — університет у Буенос-Айресі заснований 1821, має 300 000 студентів. Загалом в університетах навчається більше 2 млн осіб (78,6% у державних вишах), тобто 33,8 % від загальної кількості юнаків і дівчат у віці 18-24 років.
Навчання в університетах Аргентини за законом має тривати не менше 4 років і 2600 годин навчального часу[8]. По закінченню навчання випускник може отримати такі титули:
При університетах Аргентини є можливість здобути післядипломну освіту, після чого випускник може отримати титул[9]:
2014 року післядипломну освіту в Аргентині здобувало 144 152 особи[4].
У колоніальні часи в Аргентині освіта складалася переважно з початкових шкіл при чернечих орденах домініканців, францисканців і єзуїтів.
1613 року єзуїти заснували перший університет у країні — Національний університет Кордови, який мав релігійно-філософську спеціалізацію. Згодом також було відкрито ряд навчальних закладів, які були покликані навчати людей практичнішим дисциплінам.
Формування системи освіти в Аргентині почалося за часів президентства Домінго Фаустіно Сарм'єнто. У ці роки відкривалося багато шкіл, кількість учнів збільшилася удвічі. За приклад бралися системи освіти у США і Європі. Нині в день смерті Сарм'єнто (11 вересня) в Аргентині відзначається день вчителя.
Перший закон про загальну обов'язкову безкоштовну світську освіту було прийнято 1884 року за часів президентства Хуліо Роки[10]. Це викликало значні протести з боку церкви.
1910 року в Аргентині було введено загальнонаціональну шкільну форму у вигляді білого халата.
1918 року з Університету Кордови розпочалася університетська реформа[en] в Аргентині, яка згодом розповсюдилася на увесь континент. Головними принципами реформи були автономія вищих навчальних закладів, самоврядування, наближення їх до суспільства, періодичні публічні акредитації для кафедр тощо.
Релігійну освіту було повернуто до загальних шкіл у грудні 1943 року у часи диктатури Педро Пабло Раміреса. 1954 року Хуан Перон скасував релігійну освіту. Натомість в освітній процес було введено культивування особистості самого Перона і його дружини Евіти[11].
1955 року, коли Перона було скинуто, усю політичну пропаганду було вилучено з підручників. У 1956—1958 роках було заборонено навіть згадувати про нього у школі[12].
1993 року після майже століття, коли була обов'язковою лише 7-річна освіта, було прийнято Федеральний закон про освіту, який запроваджував обов'язкову 10-річну освіту (9 років школи і рік дитсадка). У 1990-х роках аргентинська система державної освіти переживала кризу недофінансування. З 2002 року стан публічної освіти поступово покращується.
5 грудня 2006 року в Аргентині було законодавчо проголошено загальне обов'язкове 13-річне навчання дітей віком від 5 до 18 років (12 років школи і рік дитсадка). У грудні 2014 року законом 27045 обов'язкову освіту було подовжено ще на рік за рахунок додавання ще одного року у дитсадку. Таким чином, загальна тривалість освіти склала 14 років (12 років школи і 2 у дошкільному закладі)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.