Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Орнетт Коулман
американський джазовий саксофоніст, скрипаль, трубач і композитор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Рендольф Денард Орнетт Коулман (англ. Randolph Denard Ornette Coleman, 19 березня 1930 — 11 червня 2015) — американський джазовий саксофоніст, трубач, скрипаль та композитор. Найбільше відомий як один із основних засновників жанру фрі-джаз, термін, що походить від його альбому 1960 року Free Jazz: A Collective Improvisation. У своїх новаторських творах він часто відмовлявся від композицій, побудованих на гармонії, тональності, змінах акордів та фіксованому ритмі, характерних для попередніх джазових стилів.[12] Замість цього Коулман підкреслював експериментальний підхід до імпровізації, що ґрунтувався на ансамблевому виконанні та блюзових фразах.[13] Том Юрек з AllMusic назвав його «одним із найбільш улюблених та поляризуючих фігур в історії джазу», зауваживши, що, хоча «тепер його прославляють як безстрашного новатора та генія, спочатку його сприймали колеги та критики як бунтівника, руйнівника і навіть шахрая».[13][14]
Remove ads
Народився і виріс у Форт-Верті, штат Техас; самостійно навчився грати на саксофоні в підлітковому віці.[15] Свою музичну кар'єру він розпочав, граючи в місцевих R&B і бібоп-групах, а згодом створив власний колектив у Лос-Анджелесі, до якого увійшли такі музиканти, як Ед Блеквелл, Дон Черрі, Чарлі Гейден і Біллі Гіґґінс. У листопаді 1959 року його квартет розпочав резиденцію в нью-йоркському джаз-клубі Five Spot, що викликало суперечки, а також випустив впливовий альбом The Shape of Jazz to Come, який став його дебютною платівкою на Atlantic Records. Наступні релізи Коулмана на Atlantic на початку 1960-х справили значний вплив на розвиток джазу того десятиліття, а його композиції «Lonely Woman» і «Broadway Blues» стали жанровими стандартами та одними з найважливіших ранніх творів у стилі фрі-джаз.[16]
У середині 1960-х Коулман покинув Atlantic і почав працювати з такими лейблами, як Blue Note і Columbia Records, а також виступати разом зі своїм юним сином Денардо Коулманом, який грав на ударних. Він досліджував симфонічні композиції, що знайшло відображення в його альбомі Skies of America (1972), записаному за участю Лондонського симфонічного оркестру. У середині 1970-х Коулман створив гурт Prime Time, в якому досліджував електричний джаз-фанк і свою концепцію гармолодичної музики.[13] У 1995 році він разом із сином заснував лейбл Harmolodic Records. Його альбом Sound Grammar (2006) отримав Пулітцерівську премію з музики, зробивши Коулмана другим джазовим музикантом в історії, який удостоївся цієї нагороди.[17]
Remove ads
Вибрана дискографія
|
|
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads