Орасіо Касарін

Ора́сіо Касарі́н Гарсіла́со (ісп. Horacio Casarín Garcilazo, нар. 25 травня 1918, Мехіко — пом. 10 квітня 2005, Мехіко) — мексиканський футболіст, нападник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Орасіо Касарін
Особисті дані
Повне ім'я	Орасіо Касарін Гарсіласо
Народження	25 травня 1918(1918-05-25)
	Мехіко, Мексика
Смерть	10 квітня 2005(2005-04-10) (86 років)
	Мехіко
Громадянство	Мексика
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1936–1942 «Некакса» 37 (37) 1942–1948 «Атланте»  ? (?) 1948 «Барселона»  ? (?) 1948–1950 «Реал Еспанья»  ? (?) 1950 →  «Веракрус»  ? (?) 1950–1951 «Некакса» 21 (17) 1951–1953 «Сакатепек»  ? (?) 1953–1955 «Атланте»  ? (?) 1955–1956 «Америка»  ? (?) 1956–1957 «Монтеррей»  ? (?) 1936–1957 Всього за кар'єру 304 (238)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1937–1956 Мексика 16 (15)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1951–1953 «Сакатепек» 1953 Мексика 1976–1977 Мексика U-20 1978–1979 «Сакатепек» 1979 «Естудіантес Текос» 1981–1983 «Атланте»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Як гравець насамперед відомий виступами за клуби «Некакса» та «Атланте» та національну збірну Мексики. Один з найкращих футболістів в історії мексиканського футболу.

В рейтингу IFFHS «Найкращі футболісти Центральної і Північної Америки XX сторіччя» займає 4-е місце.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1936 року виступами за найсильнішу мексиканську команду 30-х років минулого століття, «Некаксу». Спочатку грав у захисній ланці клубу. За шість сезонів у команді двічі здобував титул чемпіона ліги. Наприкінці 1938 року, У матчі «Некакса» — «Астуріас», отримав тяжку травму. Два роки жив без футболу, заліковував її наслідки.

В 1942 році переходить до потужного, у фінансовому відношенні, «Атланте». Формально числився працівником банку і отримував пристойну заробітну плату. Лідер клубу протягом шести сезонів та один з найкращих його голеодорів. В 1947 році вніс вагомий внесок у першу перемогу «Атланте» в професіональній лізі Мексики — 19 забитих м'ячів.

1948 року переїздить до Іспанії, до складу каталонської «Барселони».

Наприкінці 40-х років грає за «Реал Еспанью» та «Веракрус».

В сезоні 1950/51 повертається до «Некакси». Команда посідає третє місце, а Орасіо — найкращий бомбардир чемпіонату.

В наступній команді, «Сакатепеку», виконував обов'язки граючого тренера. Під його керівництвом команда здобула друге місце у чемпіонаті 1952/53.

Згодом, з 1953 по 1956 рік, грав у складі команд «Атланте» та «Америка».

Завершив професійну ігрову кар'єру в 39 років у клубі «Монтеррей».

Виступи за збірну

До складу збірної Мексики Орасіо Касаріна запросив Рафаель Гарса Гутьєррес. У дебютному матчі з командою США забив два м'ячі (12 вересня 1937, перемога 7:2). Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 20 років, провів у формі головної команди країни 16 матчів і забив 15 голів.

На чемпіонаті світу 1950 року у Бразилії був учасником усіх матчів мексиканської збірної. Відзначився забитим голом у ворота збірної Швейцарії.

Кар'єра тренера

Окрім вищезгаданого «Сакатепека», очолював національну збірну, «Естудіантес Текос» та молодіжну збірну Мексики.

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Атланте». Під керівництвом Орасіо Касаріна команда, у сезоні 1981/82, здобула срібні нагороди чемпіонату Мексики.

Помер 10 квітня 2005 року на 87-му році життя у місті Мехіко.

Титули та досягнення

Футболіст

• Чемпіон аматорської ліги (2): 1937, 1938
• Чемпіон Мексики (1): 1947
• Переможець Ігор Центральної Америки та Карибського басейну: 1938
• Переможець Чемпіонату НАФК: 1949

Наставник

• Віце-чемпіон Мексики (1): 1953, 1982

Джерела

• Мировой футбол: кто есть кто: Полная энциклопедия / А. В. Савин. — Москва: Эксмо, 2007.- 752с.: ил.-ISBN 978-5-699-22359-6
• Орасіо Касарін на сайті ФІФА(англ.)
• Статистика виступів Орасіо Касаріна за збірну Мексики на RSSSF(англ.)
• Найкращі бомбардири чемпіонату Мексики на RSSSF(англ.)
• Біографія Орасіо Касаріна(ісп.)
• Статистика тренерської діяльності на MedioTiempo.com^{[недоступне посилання з липня 2019]}(ісп.)