Митрополит Онуфрій (справжнє ім'я Олег Володимирович Легкий; 27 березня 1970, Ходорів, Львівська область) — архієрей Української Православної Церкви (УПЦ), митрополит Харківський і Богодухівський.
Онуфрій (Легкий) | ||
Митрополит Онуфрій на Харківському соборі 2014 року. | ||
| ||
---|---|---|
з 8 травня 2012 | ||
Церква: | РПЦвУ | |
Попередник: | Никодим (Руснак) | |
| ||
22 квітня 2000 — 8 травня 2011 | ||
Церква: | РПЦвУ (УПЦМП) | |
Попередник: | вікаріатство засновано | |
Наступник: | Єлисей (Іванов) | |
Альма-матер: | Київська духовна академія | |
Науковий ступінь: | доктор богослов'я | |
Діяльність: | священник | |
Тезоіменитство: | 28 липня | |
Ім'я при народженні: | Олег Володимирович Легкий | |
Народження: | 27 березня 1970 Ходорів, Жидачівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР | |
Священство: | 4 жовтня 1992 | |
Чернецтво: | 20 квітня 2000 | |
Єп. хіротонія: | 22 квітня 2000 | |
Нагороди: | ||
Біографія
Народився 27 березня 1970 в Ходорові в сім'ї священника Володимира Легкого.
У 1986 закінчив музичну школу за класом фортепіано, у 1987 - середню школу і почав працювати експедитором у Львівському єпархіальному управлінні РПЦ.
У вересні 1989 переїхав зі Львова до Харкова разом із митрополитом Никодимом (Руснаком), а в жовтні почав працювати в Харківському єпархіальному управлінні РПЦ на тій самій посаді.
28 серпня 1990 висвячений митрополитом Харківським і Богодухівським Никодимом (Руснаком) у диякона. 4 жовтня 1992 висвячений у сан ієрея. У 1993 закінчив Одеську духовну семінарію. У цьому ж році возведений у сан протоієрея. У 1998 закінчив Київську духовну академію РПЦвУ (УПЦМП).
Керував будівництвом храму-пам'ятника на честь 2000-річчя Різдва Христового в Харкові.
17 квітня 2000 постановою синоду РПЦвУ (УПЦМП) створено Ізюмське вікаріатство Харківської єпархії УПЦМП.
20 квітня 2000 року в храмі прп. Феодосія Печерського Києво-Печерської Лаври пострижений у чернецтво з ім'ям Онуфрій, на честь священномученика Онуфрія (Гагалюка). 21 квітня 2000 року Володимиром Сабоданом возведений у сан архімандрита, наречений в єпископа Ізюмського, вікарія Харківської єпархії УПЦМП.
22 квітня 2000 в трапезному храмі Києво-Печерської Лаври хіротонізований у сан єпископа. 8 липня 2003 у Християнській богословській академії у Варшаві захистив магістерську дисертацію «Харківська єпархія (1850—1992 рр.). Історико-канонічне дослідження».
2003 року отримав обов'язки намісника Свято-Покровського чоловічого монастиря РПЦву (УПЦ МП) в Харкові. У 2004 став член-кореспондентом Міжнародної кадрової академії.
20 травня 2007 возведений у сан архієпископа митрополитом Київським РПЦвУ Володимиром (Сабоданом).
20 червня 2008 отримав звання почесного громадянина міста Харкова[1]. 27 листопада 2009 отримав учений ступінь почесного доктора Харківського національного університету внутрішніх справ.
16 вересня 2011 призначений тимчасовим керуючим Харківською єпархією РПЦвУ[2].
8 травня 2012 рішенням синоду РПЦвУ (УПЦМП) призначений архієпископом Харківським і Богодухівським[3].
20 липня 2012 рішенням синоду РПЦвУ (УПЦМП) призначений ректором Харківської духовної семінарії.[4].
25 серпня 2012 рішенням синоду РПЦвУ (УПЦМП) затверджений на посаді настоятеля Свято-Покровського чоловічого монастиря в Харкові[5].
23 листопада 2013 року возведений у сан митрополита.
22 листопада 2020 року освятив храм РПЦвУ (УПЦ МП) у Харкові.[6]
Нагороди
Церковні
Російська православна церква
- Орден преподобного Сергія Радонезького II ступеня
- Орден святого рівноапостольного великого князя Володимира III ступеня
- Орден святого благовірного князя Данила Московського III ступеня
РПЦвУ
- Орден преподобного Нестора Літописця I ступеня
- Ювілейна медаль «Різдво Христове — 2000» I ступеня
Нагороди інших помісних церков
- Орден святої рівноапостольної Марії Магдалини II ступеня Польської православної церкви.
Світські
Державні
- Орден «За заслуги» II ступеня (2 жовтня 2009 року) — за вагомий особистий внесок у розвиток духовності в Україні, багаторічну плідну церковну діяльність та з нагоди 210-річчя заснування Харківської єпархії Української православної церкви[7].
- Орден «За заслуги» III ступеня (30 вересня 1999) — за вагомий особистий внесок в утвердження ідей милосердя і злагоди в суспільстві та з нагоди 200-річчя Харківської єпархії[8].
- Відзнака Президента України — Ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011 року)[9].
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (9 листопада 2001) — за вагомий особистий внесок у духовне відродження України, активну благодійну діяльність, утвердження ідей милосердя і злагоди в суспільстві[10]
- Відзнака МВС України «За сприяння органам внутрішніх справ України» (14 жовтня 2009 року)
- Почесна грамота Харківської міської ради (23 січня 2008 року[11]
Інші
Родина
Має брата Яромира Легкого, який працює секретарем-референтом Харківського єпархіального управління та у 2010 році був обраний депутатом Харківської міської ради VI скликання. Його полісмени неодноразово зупиняли на його автівці у стані сп'яніння. Щодо нього виносилися судові ухвали: накладання штрафу та позбавлення прав за кермування у нетверезому стані. У січні 2021 року, будучи в нетверезому стані, спровокував у Харкові ДТП з потерпілими.[12][13][14]
Примітки
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.