Онгерманельвен

|оригінальна_назва=

Онгерманельвен
Річка Онгерманельвен неподалік від гирла.
Карта річки Онгерманельвен.
64°39′03″ пн. ш. 16°30′08″ сх. д.
Витік	у Скандинавських горах
• координати	65°10′28.8″ пн. ш. 14°24′19.5″ сх. д.
Гирло	Ботнічна затока, біля міста Гернесанд
• координати	62°47′36.7″ пн. ш. 17°55′38.01″ сх. д.
Басейн	Ångermanälven basind
Країни:	Швеція – 30370 км², [1] Норвегія – 1520 км² [1]
Прирічкові країни:	Швеція
Регіон	Вестерботтен
Довжина	460 км, [2] за іншими даними – 450 км [1]
Площа басейну:	31864 км², [3] за іншими даними – 31890 км² [1]
Середньорічний стік	490 м³/с
Притоки:	Воймон, Ф'єлльшеельвен, Факсельвен
Водойми в руслі	Kultsjönd
Медіафайли у Вікісховищі

Онгерманельвен^[4] (швед. Ångermanälven) — річка в центральній частині Швеції, одна з найдовших у країні. Довжина річки становить 460 км, ^[2] площа басейну — 31864 км². ^[3] На Онгерманельвен та її притоках зведено каскади ГЕС.

Річкою до побудови ГЕС здійснювали сплав лісу.

Географія

Бере початок у Скандинавських горах на кордоні з Норвегією. Протікає переважно у глибокій, вкритій лісом, долині. У верхній частині течії проходить через кілька озер. ^[1] Впадає у Ботнічну затоку Балтійського моря біля міста Гернесанд (Хернесанд). Перед гирлом річка має естуарій, витягнутий приблизно на 20 км. На річці є кілька порогів і водоспадів. Найбільша ліва притока — Воймон, найбільші праві притоки — Ф'єлльшеельвен й Факсельвен. Живлення снігове й дощове, водопілля у травні – липні. Замерзає на 6 – 7 місяців. Середня витрата води біля гирла становить 490 м³/с. На Онгерманельвен лежать міста Вільхельміна, Оселе, Соллефтео, біля гирла лежить морський порт Гернесанд (Хернесанд).

Назва

Назва річки Онгерманельвен має те саме походження, що й назва ландскапу Онгерманланд і пов’язана з довгою затокою (естуарієм) у гирлі річки. Старошведське слово “anger” означає “затока”, “фіорд” ^[1] і належить до естуарію.

Мешканці нижньої частини річки, тобто околиць затоки, називалися ”ångermännen” – “люди затоки”, а їхня земля старошведською називалася ”Angermanna land”, ^[1] або пізніше – Ångermanland – Онгерманланд, тобто “край людей, що мешкають навколо затоки”. Частина ”älv" (вимовляється "ельв") зі шведської перекладається як "річка". Відтак, назва річки Онгерманельвен перекладається як “річка онгерманів”, де "онгермани" — катойконім мешканців Онгерманланду.

Озера

Найбільші озера, через які проходить Онгерманельвен ^{[5] [6]}

№	Назва	Назва швед- ською	Площа, км²	Висота над рівнем моря, м	Середня глибина, м	Макс. глиби- на, м	Об'єм, км³
1	Культшен	Kultsjön	53,4	542,4	21,3	129,8	1,177
2	Мальгомай	Malgomaj	103	343,9	40,3	110,7	3,117
3	Вольгшен	Volgsjön	21,7	334	4,7	14,9	0,109
4	Гелльбюм- агасінет	Hällbymagasinet	30,2	292		19

ГЕС

На річці Онгерманельвен зведено 15 ГЕС з середнім річним виробництвом близько 5458,1 млн кВт·год, що становить 17 % від виробництва електрики на всіх ГЕС Швеції. ^[7] На гідроелектростанціях використовуються турбіни двох типів — радіально-осьові (турбіни Френсіса) і обертово-лопатеві (турбіни Каплана). Робота ГЕС контролюється з центру в місті Соллефтео. ^[8]

Гідроелектростанції, розташовані на Онгермпнельвен. ^[9]

№	Назва	Назва швед- ською	Роз- ташуван- ня	Рік введен- ня в дію	Встанов- лена потуж- ність, МВт	Середнє річне вироб- ництво, млн кВт·год	Висота падіння, м
1	Сталон	Stalon	Сталон	1961	130,2	548,1	199
2	Мальгомай	Malgomaj		1983	10	40	9
3	Вольгшефорс	Volgsjöfors		1983	20	80	8
4	Стенкулафорс	Stenkullafors		1983	58	235	24
5	Оселе	Åsele	Оселе	1981	27	116	11
6	Хельбі	Hällby	Хелла	1970	84	340	29
7	Гульселе	Gulsele	Гульселе	1954	66,2	327,99	29
8	Дегерфорсен	Degerforsen		1966	63	295	24
9	Еденфорсен	Edensforsen	Юнселе	1956	71,35	321,6	28
10	Лонгбьйорн	Långbjörn		1959 – 1960	96,9	430,7	34
11	Ласеле	Lasele	Бетосен	1956 - 1957	149,6	1001,81	54
12	Немфорсен	Nämforsen	Несокер	1946	114,6	604	22
13	Муфорсен	Moforsen		1968	135	641	28,1
14	Форсму	Forsmo	Форсму	1948	160	730	34
15	Соллефтео	Sollefteå	Соллефтео	1966	62	295	9,2

У мистецтві

Онгерманельвен займає помітне місце у творчості шведського художника-пейзажиста Хельмера Осслунда^[sv] (1866 – 1938). Кілька років він жив біля річки у містах Соллефтео і Несокер. ^{[10] [11] [12]}

Галерея

• 
  Міст “Сандебрун”^[sv] через Онгерманельвен біля міста Лунде в комуні Крамфорс. Введений в експлуатацію 1943 року. До 1964 року був найдовшим арковим мостом у світі. Довжина найбільшого прогону – 264 м, висота 40 м. ^{[13] [14]}
• 
  Міст Гегакустенбрун через Онгерманельвен, прокладений у гирлі річки біля селища Утанше комуни Гернесанд. Введений у експлуатацію 1997 року. Довжина моста – 1867 м, довжина прогону – 1210 м, висота – 182 м. Міст розташований на європейському автошляху E4.

Література

• Ångermanälfven [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]. // Nordisk familjebok. — 33 bandet. — Redaktör: Th. Westrin. — Stockholm: Nordisk familjeboks förlags aktiebolag, Nordisk familjeboks tryckeri. — 1922. — S. 1038 – 1039. (швед.)
• Ångermanälven. // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 upplagan. — Band 32. — 1955. — S. 461 – 462. (швед.)
• Erik Sjölander, Mikael Strömberg, Erik Degerman, Leif Göthe, Leif Jougda, Ingemar Näslund. Nedre Ångermanälven och Faxälven - förslag till miljöförbättrande åtgärder [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]. – Rapport №5, 2011. - Jönköping : Skogsstyrelsens förlag. – 2011. ISSN 1100-0295 (швед.)

Посилання

1. Ångermanälven. // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 upplagan. — Band 32. — 1955. — S. 461 – 462. (швед.)
2. Ångermanälven на сайті Nationalencyklopedin  — сайт шведської «Національної енциклопедії».
3. Christina Thoms-Hjärpe. Län och huvudavrinningsområden i Sverige [Архівовано 2013-11-09 у Wayback Machine.]. — Faktablad nummer 10. — Norrköping: Sverige Meteorologiska och Hydrologsska Institut. — November, 2002. (швед.) на сайті SMHI Шведського інституту метеорології й гідрології.
4. Данія, Норвегія, Фінляндія, Швеція. Карта 1:8 000 000. // Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія». — 2008. С. 64 — 65.
5. Sjöareal och sjöhöjd [Архівовано 2012-11-15 у Wayback Machine.]. — SMHI. — 25 november 2009. (швед.) — на сайті SMHI [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.] Шведського інституту метеорології й гідрології.
6. Sjöareal och sjöhöjd [Архівовано 2012-11-15 у Wayback Machine.]. — SMHI. — 25 november 2009. (швед.) — на сайті SMHI [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.] Шведського інституту метеорології й гідрології.
7. Erik Sjölander, Mikael Strömberg, Erik Degerman, Leif Göthe, Leif Jougda, Ingemar Näslund. Nedre Ångermanälven och Faxälven - förslag till miljöförbättrande åtgärder [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]. – Rapport №5, 2011. - Jönköping : Skogsstyrelsens förlag. – 2011. P. 4. ISSN 1100-0295 (швед.)
8. Ångermanälven^{[недоступне посилання з червня 2019]} (швед.) на сайті Statkraft [Архівовано 16 березня 2021 у Wayback Machine.] енергетичної компанії “Statkraft”. (англ.), (норв.), (швед.)
9. Ångermanälven [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті vattenkraft.info - Info om Svensk vattenkraft [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.].
10. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 15 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
11. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 15 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
12. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 15 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
13. Christian Menn. Prestressed Concrete Bridges [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]. – Translation into English and edited by Paul Gauvreau/ - Basel, Boston, Berlin: Birkhäuser, 1990. – P. 26.
14. Elisabet Olesen. Adventure Guide to Sweden [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]. - Hunter Publishing, Inc, 2006. – P. 96.