З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Онан (також Авнан) — персонаж П'ятикнижжя, другий син Юди, онук патріарха Якова, що був покараний Богом смертю за ухилення від обов'язків левіратного союзу з вдовою старшого брата Фамаррю (Тамар).
Після загибелі старшого сина Юди Онан, згідно з традицією Левірат, був зобов'язаний взяти в дружини його вдову, Фамар, аби вона могла принести спадкоємця, який вважався б первістком від старшого сина. Онан «коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, щоб не дати його своєму братові» (Бут.38: 9), за що й заслужив смертну кару від Господа.
Від його імені утворено термін «онанізм», який помилково пов'язується з явищем мастурбації, у той час, як Онан, згідно з П'ятикнижжям, практикував перерваний статевий акт.
Переклад Куліша (1903):
Переклад Огієнка (1962):
Переклад Хоменка (1963):
Переклад Турконяка (2011):
Талмуд інтерпретує цей уривок так: «Той, хто випускає сім'я впусте, вартий смерті, бо так каже Святе Письмо». Талмуд також порівнює марне пролиття сімені із пролиттям крові.[2] Водночас книга Левит приписує чоловікам, що еякулювали сім'я (без вказання причини еякуляції), лише ритуальне купання.[3]
Ранні християнські автори у своїх інтерпретаціях вчинку Онана концентрувалися на «марнуванні насіння» і на статевому акті не заради продовження роду. Такої думки дотримувалося декілька ранніх християнських апологетів, зокрема, Климент Александрійський, Єронім Стридонський[4] та Єпіфаній Кіпрський[5].
Климент Александрійський писав:
Папська енцикліка 1930 року Casti connubii апелює до цього уривка на підтримку вчення католицької церкви проти контрацепції. Енцикліка наводить цитату Св. Августина:
Злягання навіть із власною дружиною незаконне і порочне, якщо уникнено запліднення. Онан, син Юди, зробив це, і Господь його за це вбив.[6] |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.