З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олександр Влодзімєж Кравчук (пол. Aleksander Włodzimierz Krawczuk; 7 червня 1922, Краків — 27 січня 2023[5], там само[6]) — польський історик античності, есеїст і академічний викладач, професор гуманітарних наук, у 1986-1989 роках міністр культури і мистецтво, депутат Сейму 1-го і 2-го термінів.
| Олександр Кравчук | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Aleksander Krawczuk | ||||
 | ||||
| Народився | 7 червня 1922 Краків, Польська Республіка | |||
| Помер | 27 січня 2023[1] (100 років) Краків, Республіка Польща[2] | |||
| Поховання | Раковицький цвинтар | |||
| Країна | Республіка Польща[3] | |||
| Діяльність | політик, історик, письменник, historian of classical antiquity | |||
| Сфера роботи | історія[2], політика[2] і література[2] | |||
| Alma mater | Ягеллонський університет (1949)[4] | |||
| Заклад | Ягеллонський університет | |||
| Мова творів | польська | |||
| Роки активності | з 1960 | |||
| Членство | Спілка письменників Польщіd | |||
| Партія | Союз демократичних лівих сил | |||
| Нагороди |   | |||
|
| ||||
| Олександр Кравчук у Вікісховищі | ||||
Випускник 4-ї середньої школи Краківського району Подґуже. Під час Другої світової війни був вояком партизанського загону «Жельбет» Армії Крайової[7]. У 1949 році закінчив навчання за спеціальністю "Історія та класична філологія" на філософсько-історичному факультеті Ягеллонського університету, почав наукову роботу на кафедрі стародавньої історії Ягеллонського університету як асистент Людвіка Пйотровича [8] . Крім того, з 1957 року до моменту вступу на посаду міністра у 1986 році він працював у Педагогічному університеті в Кракові [9] ; він також читав лекції в Педагогічному університеті в Жешуві [8] . У 1960 році отримав докторський ступінь на основі дисертації «Колонізація Суллянської» (написаної під керівництвом Юзефа Вольського). Габілітувався в 1963 році на основі дисертації під назвою Virtutis ergo. Надання римського громадянства лідерами Республіки [8]. У 1980–1986 роках очолював кафедру стародавньої історії Ягеллонського університету [10]. У 1985 році отримав вчене звання професора в галузі гуманітарних наук.
Займався стародавньою історією, популяризував питання, пов'язані з античністю. Провадив спільно з Артуром Яніцьким та Ядвігою Кліновською телевізійний документальний цикл «Античний світ професора Кравчука». Опублікував численні наукові праці та науково-популярні книги, перекладені багатьма мовами. Був членом Спілки польських письменників (1971–2003), у 1986–1987 роках був президентом краківського відділу ZLP. Він також був президентом краківського відділення Фундації польської культури та членом Асоціації польських авторів [11].
У 1986–1989 роках був членом Національного Грюнвальдського комітету. У той же період він був міністром культури та мистецтва в урядах Збігнєва Месснера та Мечислава Раковського. З 1991 по 1997 рік був депутатом Сейму 1-го та 2-го термінів від Альянсу демократичних лівих [12]. У наступні роки він був зарахований до числа симпатиків асоціації Przyjazny Kraków, пов'язаної з Яцеком Майхровським [13].
З нагоди його 100-річчя в червні 2022 року Історичний музей міста Кракова організував виставку «Aleksander Krawczuk, Sto lat...» у палаці «Под Кшиштофорами» [14].
Син Дмитра та Марії[7]. Він був батьком історика Войцеха Кравчука. Похований на Раковицькому цвинтарі [15].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
