Remove ads
радянський і російський актор кіно, телебачення і дубляжу, кінорежисер, сценарист, продюсер, кліпмейкер З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олександр Миколайович Баширов (нар. 24 вересня 1955, Согом, ХМАО, Тюменська область, РРФСР, СРСР) — радянський і російський актор кіно, телебачення і дубляжу, кінорежисер, сценарист, продюсер, кліпмейкер.
Баширов Олександр Миколайович | |
---|---|
Дата народження | 24 вересня 1955 (69 років) |
Місце народження | Согом, Ханти-Мансійський район, Ханти-Мансійський автономний округ — Югра, Тюменська область, РРФСР, СРСР |
Громадянство | → |
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
Професія | актор, сценарист, продюсер, режисер, художник |
Кар'єра | 1986 — н. ч. |
Членство | Спілка кінематографістів Росії |
Нагороди | |
IMDb | ID 0059800 |
Фігурант бази даних центру «Миротворець»[1].
Народився 24 вересня 1955 року в селі Согом Ханти-Мансійського Автономного округу Тюменської області.
Мати, Марія Катировна Баширова, з сибірських татар села Карагай Вагайського району Тюменської області, після закінчення курсів телеграфістів відправлена за розподілом начальником пошти в село Согом. Батько, Микола Захарович Косигін, з родини росіян, засланих у 1932 році з Тобольська, працював у річкфлоті. Після розставання з Миколою Марія переїхала в Тюмень і працювала на залізниці. Дід по материнській лінії, Катир, був розкуркулений. Ветеран Великої Вітчизняної війни, втратив руку на війні.
У 1972 році приїхав в Ленінград, навчався в ПТУ № 57 за спеціальністю плиточника-лицювальника, потім працював на цементному заводі у Виборзі.
Займався в літературному гуртку під керівництвом Веремія Айпіна в Ханти-Мансійську.
У 1979 році вступив до Тюменський державний університет на спеціальність «Російська мова і література».
У 1981—1983 роках служив в армії, в танкових військах Забайкальського військового округу). В армійському клубі був художником, написав портрет генсека, на якому зобразив Леоніда Ілліча в танковому шоломі.
Вступив на режисерський факультет Вдіку в 1984 році (майстерня Ігоря Таланкіна, потім майстерня Анатолія Васильєва), який закінчив у 1989 році. Дебют Олександра Баширова в якості кіноактора відбувся в 1986 році у фільмі Сергія Соловйова «Чужа біла і рябий».
У 1990—1991 роках вчив англійську мову на курсах в Колумбійському університеті. Займався у акторській майстерні під керівництвом Лоуренса Арансіо в «Бергхоф-студії» в Нью-Йорку.
Брав участь у «Поп-механіці» та виставі «Колобок» Сергія Курьохіна.
У 1996 році організував у Санкт-Петербурзі студію «Дебоширфільм», в якій є художнім керівником і викладачем акторсько-режисерської майстерні.
У 1998 році став одним із засновників фестивалю незалежного кіно «Чисті мрії», проведеного в Санкт-Петербурзі.
У 1998 році дебютував фільмом «Залізна п'ята олігаріхї» («Ж. П. О.»), що отримав безліч нагород російських і зарубіжних кінофестивалів, у тому числі і головний приз «Tiger Award» Роттердамського кінофестивалю.
У великодній тиждень 1999 року зняв документальний фільм «Белград, Белград!», коли літаки НАТО бомбардували місто.
У 2014 році здійснив поїздку на Донбас, де знімав фільм з робочою назвою «Донбас стукає в наше серце».
Член Спілки кінематографістів Росії.
Заслужений діяч культури Ханти-Мансійського автономного округу.
Станом на грудень 2019 року знявся більш ніж у ста шістдесяти фільмах. Працював з режисерами російського кіно: Олексієм Германом, Сергієм Соловйовим, Кірою Муратовою.
Дружина: Інна Волкова, солістка гурту «Колібрі».
Був одружений з однокурсницею, американкою Венді Ньютон, дочкою акторки, громадської діячки і документалістки Джоан Гарві (творчині фільму «Америка від Гітлера до MX»). В шлюбі народився син Крістофер[2][3].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.