Огіря Владислав Леонідович

Владисла́в Леоні́дович Огі́ря (нар. 3 квітня 1990, Гірське, Луганська область, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, півзахисник «Діназу».

Владислав Огіря
Владислав Огіря
Особисті дані
Повне ім'я	Владислав Леонідович Огіря
Народження	3 квітня 1990(1990-04-03) (34 роки)
	Гірське, СРСР
Зріст	175 см
Вага	70 кг
Громадянство	Україна
Позиція	Півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Діназ»
Номер	7
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2008—2013 «Зоря» 3 (0) 2010—2011 →  «Арсенал» (Б-Ц) 28 (2) 2011—2013 →  «Олімпік» (Донецьк) 63 (0) 2013—2016 «Олімпік» (Донецьк) 74 (0) 2016—2017 «Олександрія» 21 (1) 2017 «Іртиш» (Павлодар) 10 (0) 2018—2021 «Десна» 92 (0) 2021—2023 «Полісся» 44 (0) 2024 «Чорноморець» 2 (0) 2024 – т. ч. «Діназ» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 2008—2009 Україна (U-19) 3 (0)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 16 серпня 2024.

Клубна кар'єра

Владислав народився 3 квітня 1990 року у місті Гірське Ворошиловградської області. Почав грати футбол у «Шахтарі» з рідного міста, перший тренер — Бабешко. Потім він продовжив займатися футболом у луганському спортінтернаті, де тренером був Юрій Єлісєєв. Разом із ним у спортінтернаті грав Денис Гармаш^[1]. У ДЮФЛ виступав за ЛВУФК (Луганськ) з 2003 по 2007 рік.

На початку сезону 2007/08 він потрапив у дубль луганської «Зорі», яка виступала у молодіжній першості України. Згодом Огіря став капітаном дубля «Зорі» та почав залучатися до тренувань за основний склад команди^[2]. Влітку 2009 року побував на перегляді в алчевській «Сталі», але отримав травму і повернувся до «Зорі»^[3].

У Прем'єр-лізі України дебютував 8 серпня 2009 року у виїзному матчі проти львівських «Карпат» (4:0)^[4], Огіря вийшов на 75 хвилині замість Вадима Мілька. Всього в сезоні 2009/10 Владислав Огіря зіграв 3 матчі в чемпіонаті та провів 1 матч у Кубку України.

Наприкінці травня 2010 року побував на перегляді в «Кримтеплиці», у складі команди зіграв лише 1 товариський матч^[5]. У результаті до табору клубу він не перейшов через те, що керівництво відмовилося брати Владислава в оренду, бажаючи підписати повноцінний контракт.

У серпні 2010 року перейшов до «Арсеналу» з Білої Церкви на правах оренди, разом з ним в «Арсеналі» на правах оренди виступав Сергій Малий із «Зорі»^[6]. У команді Огіря став основним гравцем^[7]. У сезоні 2010/11 Огіря за «Арсенал» у Першій лізі України зіграв 28 матчів та забив 2 голи (у ворота «Геліоса» та «Чорноморця»).

Влітку 2011 року був орендований донецьким «Олімпіком», новачком Першої ліги. Разом з ним до «Олімпіка» перейшов Олександр Волков, також гравець «Зорі»^[8]. У складі команди у Першій лізі дебютував 23 липня 2011 року у 2 турі турніру сезону 2011/12 у домашньому матчі проти «Львова» (4:0)^[9], Огіря вийшов на 82 хвилині замість Кирила Дорошенка. У сезоні 2013/14 разом із «Олімпіком» виграв золоті медалі Першої ліги та право на підвищення у класі. Наступні два сезони грав у складі «Олімпіка» у Прем'єр-лізі.

У липні 2016 року став гравцем клубу «Олександрія»^[10], за який виступав протягом сезону^[11].

9 липня 2017 року приєднався до павлодарського «Іртиша»^[12], де грав до кінця року.

У січні 2018 року підписав контракт із «Десною» (Чернігів) терміном на 2 роки^[13]. У сезоні 2017/18 команда стала бронзовим призером Першої ліги та вийшла до Прем'єр-ліги^[14]. Через два сезони він допоміг клубу кваліфікуватися до третього кваліфікаційного раунду Ліги Європи сезону 2020/21. У 2020 році став капітаном клубу^[15]. Після сезону 2020/21 продовжив контракт із чернігівською «Десною» ще на два роки. 24 червня 2021 року він покинув клуб після чотирьох сезонів^[16].

26 червня 2021 року підписав контракт з житомирським «Поліссям» у Першій лізі України.  Його призначили капітаном на сезон 2022/23 років. З командою у тому сезоні став переможцем Першої ліги, за що отримав звання «Майстер спорту України»^[17].

У березні 2024 року став гравцем одеського «Чорноморця»^[18].

Виступи за збірну

На початку вересня 2008 року Огіря був викликаний Юрієм Морозом у розташування збірної України до 19 років на навчально-тренувальний збір^[19]. У складі команди дебютував 6 вересня 2008 року в матчі проти Бельгії (5:2)^[20], Огіря вийшов на 80 хвилині замість Костянтин Вознюка.

Владислав був одним з кандидатів на поїздку на юнацький чемпіонат Європи 2009 року, який проводив в Україні^[21]. Юрій Калитвинцев включив його до розширеного списку, проте до підсумкового списку футболістів він не потрапив.

Статистика

Сезон	Клуб	Ліга	Чемпіонат		Кубок		Єврокубки		Інше		Дубль
			Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи
2007/08	Зоря (Луганськ)	Вища ліга	0	0	0	0	—	—	—	—	22	2
2008/09	Зоря (Луганськ)	Прем'єр-ліга	0	0	0	0	—	—	—	—	26	4
2009/10	Зоря (Луганськ)	Прем'єр-ліга	3	0	1	0	—	—	—	—	27	1
2010/11	Зоря (Луганськ)	Прем'єр-ліга	0	0	0	0	—	—	—	—	2	0
2010/11	Арсенал (Біла Церква)	Перша ліга	28	2	1	0	—	—	—	—	—	—
2011/12	Олімпік (Донецьк)	Перша ліга	31	0	1	0	—	—	—	—	—	—
2012/13	Олімпік (Донецьк)	Перша ліга	32	0	1	0	—	—	—	—	—	—
2013/14	Олімпік (Донецьк)	Перша ліга	29	0	1	0	—	—	—	—	—	—
2014/15	Олімпік (Донецьк)	Прем'єр-ліга	22	0	6	0	—	—	—	—	0	0
2015/16	Олімпік (Донецьк)	Прем'єр-ліга	23	0	2	0	—	—	—	—	0	0
2016/17	Олександрія	Прем'єр-ліга	21	1	1	0	—	—	—	—	4	0
2017	Іртиш (Павлодар)	Прем'єр-ліга	10	0	0	0	—	—	—	—	—	—
2017/18	Десна	Перша ліга	12	0	0	0	—	—	2	0	—	—
2018/19	Десна	Прем'єр-ліга	26	0	1	0	—	—	—	—	1	0
2019/20	Десна	Прем'єр-ліга	28	0	1	0	—	—	—	—	1	0
2020/21	Десна	Прем'єр-ліга	24	0	2	0	1	0	—	—	0	0

Досягнення

«Олімпік» (Донецьк)

• Переможець Першої ліги України: 2013/14

«Десна»

• Бронзовий призер Першої ліги України: 2017/18

«Полісся» (Житомир)

• Переможець Першої ліги України: 2022/23

Індивідуальні

• Майстер спорту України: 2024^[22]