О́гнєн Вуко́євич (хорв. Ognjen Vukojević; нар. 20 грудня 1983, Б'єловар, Хорватія) — колишній хорватський футболіст, опорний півзахисник, головний тренер юнацької збірної Хорватії (U-20) та асистент головного тренера «Динамо» (Київ).
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 20 грудня 1983 (40 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Б'єловар, Югославія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 184 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 83 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Прізвисько | Вуко, Огі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Хорватія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Життєпис
Народився 20 грудня 1983 року в югославському місті Беловар (тепер Хорватія).
Клубна кар'єра
Займатися футболом почав у місцевій команді, за яку дебютував на професійному рівні у Третій хорватській лізі. В 19-річному віці уклав угоду з середняком Першої хорватської ліги «Славен Белупо». На найвищому рівні чемпіонату Хорватії дебютував у серпні 2003 року (матч «Славен» — «Цибалія» — 0:0). За клуб з Копривниці Огнєн, виходячи переважно в основному складі, відіграв два сезони, а його команда двічі поспіль здобувала путівку до Кубку Інтертото.
Влітку 2005 року Вукоєвич перейшов у бельгійський клуб «Льєрс», який запропонував гравцеві вигідні фінансові умови[1]. Клуб того сезону був аутсайдером Ліги Жупіле, а сам Огнєн, за його словами, так і не зрозумів, навіщо його придбали[1]. Вже через півроку гравець повернувся у Хорватію, уклавши контракт із загребським «Динамо». 5-річний контракт з київським «Динамо» підписав у червні 2008 року.
Наприкінці лютого 2013 року було повідомлено про перехід Огнєна Вукоєвича до лав московського «Спартака» на засадах оренди[2].
У червні 2013 року повернувся до київського «Динамо»[3]. Але закріпитися в основному складі команди він не зміг і хорватські ЗМІ повідомляють, що Огнєн незабаром буде грати у загребському Динамо, задля постійної практики заради шансу бути гравцем основного складу збірної Хорватії на ЧС-2014.[4].
У червні 2015 року підписав контракт з віденською «Аустрією» за схемою 2+1[5]. У віденському клубі хавбек за два роки провів лише 22 матчі, та в 2017-му завершив кар᾿єру футболіста.
Кар'єра у збірній
У складі національної збірної Хорватії дебютував 16 жовтня 2007 року в товариському матчі проти Словаччини.
Тренерська кар'єра
Після завершення кар'єри футболіста у 2017 році, Огнєн Вукоєвич 1 червня того ж року повернувся до київського «Динамо» на посаду менеджера по країнах Балканського регіону, Східної та Центральної Європи.[6]
На Чемпіонаті світу з футболу 2018 в Росії Вукоєвич працював скаутом у збірній Хорватії. Після перемоги хорватів над збірної Росії Огнєн разом з гравцем збірної Домагоєм Відою, який теж багато років провів у київському і забив росіянам два голи — один у додатковий час, другий в післяматчевих пенальті, записали відеозвернення у роздягальні хорватської збірної. На ньому Віда вигукував «Слава Україні!», а Вукоєвич додав: «Ця перемога за „Динамо“ і за Україну. Хорватія, вперед!».[7] Відео спричинило шквал критики в Росії та заклики до ФІФА покарати захисника збірної Хорватії,[8] але дисциплінарний комітет ФІФА обмежився попередженням Домагою[9]. Натомість Вукоєвич отримав жорстке покарання від Федерації футболу Хорватії, він був виключений зі збірної Хорватії. Федерація футболу Хорватії зазначила, що звільнивши Вукоєвича, вона «вибачається перед російською громадськістю за ці дії».[10] ФІФА оштрафувала Вукоєвича на 15 000 швейцарських франків (12,8 тисяч євро) «за неспортивну поведінку»[11]. Після винесення покарання Оґнєну Вукоєвичу та Домагою Віді. 10 липня 2018 року стрімко обвалився рейтинг сторінки ФІФА у «Facebook» з 5 до 1,1 балу. Понад 158 тисяч осіб поставили найнижчу оцінку футбольних чиновників, та звинуватили їх у політичній заангажованості[12]. Найпопулярнішими коментарями були: «Слава Україні!», «Glory to Ukraine!», «Glory to Croatia!», «Shame on FIFA!»[13]. ФІФА змушена була закрити функцію оцінювання своєї сторінки у «Facebook», а рейтинг обнулила. Проте 11 липня рейтинг знову стрімко обвалився, і ФІФА вкотре закрила функцію оцінювання своєї сторінки.
Президент ФФУ А. Павелко пообіцяв відшкодувати, як юридично так і матеріально, Огнєну та Віді усі збитки завданні ФІФА та їхньою федерацією[14][15]. Вукоєвич відмовився, сказавши, що заплатить сам та не хоче нікого в це вплутувати[16].
На підтримку Вукоєвича виступили українські клуби, футболісти та вболівальники. Так керівництво, футболісти та персонал ФК «Рух» (Винники) провів акцію на підтримку Вукоєвича та Віди, розгорнувши банер з написами «Viva Hrvatska!», «Hvala Vukojevic!», «Hvala Vida!» та «Слава Україні!» перед товариським матчем з ФК «Прикарпаття»[17]. Висловив свою підтримку Вукоєвичу та Віді й Олександр Шовковський[18] У Полтаві вболівальники організували акції на підтримку Вукоєвича та Віди[19]. 10 липня у Києві під посольством Хорватії відбулася акція на підтримку Вукоєвича та Віди[20][21]. У Харкові біля Генконсульства Росії відбулось пікетування Генконсульство Росії на підтримку Вукоєвича та Віди[22]
У вересні 2018 року Вукоєвич відновив свою роботу у штабі збірної Хорватії[23], а 10 травня 2019 року Вукоєвич був призначений головним тренером юнацької збірної Хорватії (U-20)[24].
30 липня 2020 року Огнєн увійшов до тренерського штабу Мірчі Луческу у «Динамо» (Київ), де обійняв посаду асистента головного тренера[25], суміщаючи її з роботою у юнацькій збірній Хорватії[26].
Особисте життя
Батьки Огнєна живуть у Хорватії: мама — медсестра у лікарні, а батько працює в організації державного забезпечення. Має молодшого брата, який не пов'язує життя з футболом[27]. Доводиться кумом гравцеві донецького «Шахтаря» Едуадрдо да Сілві[28].
Зустрічався з іспанською моделлю та спортивною телеведучою з хорватським корінням Фані Стіпкович[29]. У 2008 році почав зустрічався з хорватською моделлю Андреа Чупор, яка у 2000 році перемогла в конкурсі краси «Міс Хорватія»[30]. Наприкінці 2009 року пара розійшлась[31], але згодом знову відновила стосунки. 8 жовтня 2016 року Огнєн Вукоєвич та Андреа Чупор побралися[32]. 4 грудня 2016 року в подружжя народився син Лука[33].
Досягнення
- Чемпіон Хорватії (4): 2005–06, 2006–07, 2007–08, 2014–15;
- Володар Суперкубка Хорватії (1): 2006;
- Володар Кубка Хорватії (3): 2006–07, 2007–08, 2014–15.
- Чемпіон України (1): 2008–09;
- Володар Суперкубка України (2): 2009, 2011.
Статистика виступів
Клубна статистика
| Клуб | Сезон | Ліга | Кубок | Суперкубок | Єврокубки | Разом | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
| Беловар | 2002/2003 | 7 | 0 | 0 | 0 | — | — | — | — | 7 | 0 |
| Разом | 7 | 0 | 0 | 0 | — | — | — | — | 7 | 0 | |
| Славен Белупо | 2003/2004 | 27 | 2 | 0 | 0 | — | — | — | — | 27 | 2 |
| 2004/2005 | 26 | 3 | 0 | 0 | — | — | — | — | 26 | 3 | |
| Разом | 53 | 5 | 0 | 0 | — | — | — | — | 53 | 5 | |
| Льєрс | 2005/2006 | 9 | 0 | 0 | 0 | — | — | — | — | 9 | 0 |
| Разом | 9 | 0 | 0 | 0 | — | — | — | — | 9 | 0 | |
| Динамо (Загреб) | 2005/2006 | 6 | 0 | 0 | 0 | — | — | — | — | 6 | 0 |
| 2006/2007 | 31 | 0 | 6 | 0 | 0 | 0 | 6 | 1 | 43 | 1 | |
| 2007/2008 | 29 | 11 | 7 | 0 | 0 | 0 | 12 | 4 | 48 | 15 | |
| Разом | 66 | 11 | 13 | 0 | — | — | 18 | 5 | 97 | 16 | |
| Динамо (Київ) | 2008/2009 | 27 | 2 | 1 | 0 | 1 | 0 | 17 | 2 | 46 | 4 |
| 2009/2010 | 28 | 2 | 2 | 0 | 1 | 0 | 6 | 0 | 37 | 2 | |
| 2010/2011 | 29 | 3 | 2 | 0 | — | — | 15 | 3 | 46 | 6 | |
| 2011/2012 | 27 | 2 | 1 | 0 | 1 | 0 | 9 | 1 | 38 | 3 | |
| 2012/2013 | 12 | 0 | 1 | 0 | — | — | 5 | 0 | 18 | 0 | |
| Разом | 123 | 9 | 7 | 0 | 3 | 0 | 52 | 6 | 185 | 15 | |
| Спартак (Москва) | 2012/2013 | 9 | 0 | — | — | — | — | — | — | 9 | 0 |
| Разом | 9 | 0 | — | — | — | — | — | — | 9 | 0 | |
| Динамо (Київ) | 2013/2014 | 18 | 1 | 4 | 0 | — | — | 8 | 0 | 30 | 1 |
| Разом | 18 | 1 | 4 | 0 | — | — | 8 | 0 | 30 | 1 | |
| Динамо (Загреб) | 2014/2015 | 7 | 0 | 0 | 0 | — | — | 4 | 0 | 11 | 0 |
| Разом | 7 | 0 | 0 | 0 | — | — | 4 | 0 | 11 | 0 | |
| Всього за кар'єу | 292 | 26 | 24 | 0 | 3 | 0 | 82 | 11 | 401 | 37 | |
Цікаві факти
Під час Революції гідності Огнєн Вукоєвич разом з Домагоєм Відою ходили на Майдан.[34]
У 2013 році Вукоєвич втратив місце в основі і був відданий на півроку в оренду до московського «Спартака» («Динамо» заробило на цьому 1,5 млн євро). Це рішення зрозуміли не всі вболівальники «Динамо», дехто вважав хорватського півзахисника зрадником.[34]
Під час відбіркового циклу чемпіонату світу 2018 Вукоєвич виступав проти бойкоту турніру з боку України. Говорячи про команду України, він називав її «наша збірна».[34]
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
