Об'ємна сила

Об'ємна сила — зовнішня сила, що діє на всі частки (елементарні об'єми) даного тіла. Ця сила відрізняється від поверхневих сил, таких, як дотичні чи нормальні сили, що діють тільки на поверхні об'єкту. Прикладом є сила тяжіння та електромагнітні сили. Відцентрову силу та силу Коріоліса можна також розглядати як сили об'ємного впливу. З іншого боку, всі контактні сили між об'єктами є поверхневими силами.

Визначення

Об'ємна сила є різновидністю сили, і тому вона має ту ж розмірність, Н (Ньютон) = кг · м / с². Однак, часто буває зручно говорити про об'ємну силу як силу, що припадає на одиницю об'єму або силу, що припадає на одиницю маси. В останніх випадках вона розглядається як питома сила. Часто цю величину використовують в механіці суцільних середовищ, так як в задачах, що розглядає ця дисципліна значення сили в конкретній точці складно визначити.

Приклади об'ємних сил включають в себе:

• сили гравітації;
• сили електростатики;
• сили магнітного характеру;

Сили інерції (їх часто називають "фіктивними силами") також можна розглядати як об'ємні сили. Загальні сили інерції це:

• відцентрова сила;
• сила Коріоліса;
• сила Ейлера (азимутальна сила інерції).

Гравітаційна сила та сили інерції, крім того є пропорційними до густини або маси тіла в точці, тому їх ще часто називають масовими силами.

Джерела

• Федорченко А.М. (1975). Теоретична механіка. Київ: Вища школа., 516 с.
• Мінаєв О. А., Ілюкович Б. М., Ізмайлова М. К. , Механіка суцільних середовищ: Теорія і задачі, К., Вища школа, 1995. - 272.

Див. також

• Зовнішні сили
• Внутрішні сили