Loading AI tools
Об'єкт 477 «Молот» — радянський і український дослідний основний бойовий танк з ізольованою баштою без екіпажу. Розроблявся в ХКБМ ім. О. О. Морозова (основна розробка). Гармата розроблялася ЦНДІ «Буревісник», а виготовлялася на Конструкторському бюро (КБ-3) кіровського заводу. Серійно не вироблявся.[1]
| Об'єкт 477 | |
|---|---|
| Тип | основний бойовий танк |
| Походження | Радянський Союз/Українська РСР |
| Історія виробництва | |
| Розробник | ХКБМ |
| Виробник | Завод імені В. О. Малишева |
| Виготовлена кількість | 10 |
| Характеристики | |
| Вага | 53-55 т (в залежності від типу ходової частини) |
| Довжина | 10650мм |
| Висота | 2434 |
| Екіпаж | 3 ос. |
| Двигун | 6ТД-4 1500 к.с. |
| Питома потужність | не менше 28 к.с./т |
| Підвіска | Торсіонна |
| Ємність паливних баків | 1290 літрів |
Операційна дальність | ≈550-600км. |
| Швидкість | шосе 75 км/год. ґрунт 55 км/год. |
Першою назвою проекту був Об'єкт 490 «Боксер», однак внаслідок того, що частина матеріалів по танку, що створювався, потрапила до англійців, відбулася зміна шифру ДКР, індексу робіт і коректування ТТЗ.
1982 року було створено об'єкт 490А «Бунтарь». Після випробувань «Бунтаря» на ХКБМ у 1986 році розпочали будівництво об'єкта 477 «Боксер» на базі Т-64 з подовженим корпусом на сім котків.
23 січня 1988 року машину в полігонних умовах розігнали до 63 км/год.[2]
1990 року в ГБТУ МО СРСР відбувся розгляд технічних пропозицій трьох радянських КБ щодо реалізації програми створення перспективного танка майбутнього. Проєкти представляли: ХКБМ із Харкова (об'єкт 477), КБ ЛКЗ із Ленінграду (об'єкт 299) та УКБТМ із Нижнього Тагілу (об'єкт 187). Серед них як найбільш перспективний було обрано об'єкт 477 «Молот».[3]
Всього у 1989—1993 роках було випущено принаймні 10 прототипів і дослідних зразків, 3 з яких — в остаточному варіанті.[4]
У 1992—1993 роках було створено перший дослідний зразок об'єкту 477. Розвитком проєкту «Молот» в Україні стала ДКР «Нота». Один зразок «Ноти» (виріб 477А) був виготовлений на базі вузлів ходової частини від танка Т-80УД «Берёза» (виріб 478Б). Другий варіант танка «Нота» (виріб 477А1) був виготовлений на базі вузлів ходової частини від танка Т-64 (виріб 434).[3]
У проміжку між 1998 та 2001 роками в Харкові були виготовлені кілька секретних прототипів «Ноти».[5]
Останні стрільби першого «Молота» відбулися у 2000-х роках.[6]
Про танк «Нота» було згадано 2018 року у контексті підготовки до військового параду до Дня Незалежності, що підтверджує відновлення його розробки.[7][8]
Станом на 2021 рік в Україні збереглося принаймні 6 прототипів «Молота», 1-2 із яких в остаточній версії.[4]
У червні 2021 року зразки танку «Нота» були перебазовані з полігону Башкирівка, яким опікується Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова, на спецсховище Міністерства оборони України. Також для подальшого зберігання були забрані усі 152 мм боєприпаси до цього танку.[9]
Броньовий корпус і башта
Танк виготовлявся з багатошарової комбінованої броні з використанням вмонтованого динамічного захисту нового покоління. На танку також встановлений комплекс активного захисту і оптоелектронного придушення «Штора». Комбінована броня за своїми характеристикам забезпечувала захист еквівалентний не менш ніж 1200 мм гомогенної броні від бронебійних-підкаліберних снарядів (без урахування динамічного захисту) і еквіваленту не менш ніж 1800 мм гомогенної броні від кумулятивних боєприпасів (без урахування динамічного захисту).
Озброєння
Основним озброєнням танку мала стати 152-мм гармата, що встановлена в безлюдній башті. Боєкомплект на борту мав складати 34 постріли. Автомат заряджання повністю автоматичний. Швидкострільність танку при використанні реверсивного заряджального модуля становить до 14 пострілів на хвилину.[10] Модуль містить 10 пострілів, які можуть поповнюватися по мірі витрачання з двох модулів по 12 пострілів кожен.
Двигун
На танку встановлений двотактний двигун 6ТДФ, який у перспективі мав бути замінений на свій форсований варіант 6ТД-3, потужністю 1500 к.с.
Ходова частина
Ходова частина машини складалася з 7 опорних котків з кожного борту.
Об'єкт 490, Об'єкт 477, Об'єкт 477А, Об'єкт 477А1, Об'єкт 477А2, Об'єкт 477Б, Об'єкт 477В — машини з двотактними дизелями і ходовою частиною з елементами, запозиченими з Т-64, машини з ГТД на платформі Т-80, різноманітні гібриди, наприклад, на одному з експериментальних зразків в ходовій частині поєднувалися котки від Т-64 і гусениці від Т-72.
Один прототип зберігається в селі Клугино-Башкирівка (Харківська область).[11]
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
