Облога Белграда (1688)

Облога Белграда (1688) — четверта облога Белграда під час Великої Турецької війни.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Облога Белграда.

Облога Белграда (1688)
Велика Турецька війна
Облога Белграда 1688 року. Облога Белграда 1688 року.
44°49′00″ пн. ш. 20°28′00″ сх. д.
Дата: 30 липня — 6 вересня 1688 року Місце: Белград Результат: Захоплення Белграда австрійцями.
Сторони
Священна Римська імперія	Османська імперія
Командувачі
Максиміліан II
Військові формування
34 000	13 000
Втрати
4 000	5 000

Белград протягом 167 років перебував у складі Османської імперії. Османська імперія перебувала у стані війни зі Священною Лігою, військами якої командував Максиміліан II. Разом з австрійцями воювали також сербські добровольці Йована Монастерлія (серб. Јован Монастерлија).

Максиміліан обложив місто 30 липня 1688 року і піддавав його гарматному обстрілу протягом майже місяця. 4 вересня були пробиті два проломи в мурах. Турецькому гарнізону було запропоновано здатись. Після відмови 6 вересня Максиміліан наказав штурмувати місто. Перша атака була відбита, але Максиміліан разом з принцом Євгенієм Савойськогим перегрупували сили і після нової атаки белградський гарнізон капітулював. Війська Максиміліана втратили 4000 чоловік, турки втратили 5000. Місто перебувало в руках австрійців 2 роки, поки не було повернуте турками під час облоги 1690 року.

Передісторія

Війська Священної ліги наступали на Белград з двох напрямків. Війська, що наступали вздовж річки Сави, перебували під командуванням імператора Леопольда І, а війська, що наступали вздовж Дунаю, — під командуванням курфюрста Баварії Максиміліана ІІ Емануїла. Згідно з початковим османським планом, війська Єгена Османа рухалися з Белграда на Шабац і далі на Градішку із завданням не дозволити армії Леопольда переправитися на правий берег Сави,^[1] в той час як османський сераскер Угорщини Хасан-паша залишався в Белграді в очікуванні грошей і військового підкріплення з Азії перед тим, як виступити назустріч ворогу. Отримавши звістку про те, що армія Леопольда вже переправилася через Саву і захопила Костайницю, Градішку та регіон навколо річки Уна, Єген Осман повернувся до Белграда.^[2]

Сили та командири

Сили Священної ліги очолював Максиміліан II Емануїл, одним з командирів якого був принц Євгеній Савойський.^[3] У цій битві вони мали 98 рот піхоти, 77 з половиною ескадронів кавалерії та артилерію з 98 гармат.^[4] Австрійців також супроводжували сербські добровольці та члени сербського ополчення під командуванням Йована Монастирля.^[5]

Османськими військами командував Єген Осман, який незадовго до цієї битви був призначений на посаду губернатора Белграда.^[6] На початку 1688 року Єген Осман зі своїми військами підійшов до Белграда і силою скинув сердар Хасан-пашу та захопив його табір на пагорбі Врачар. Загальна чисельність військ під його командуванням у Белграді становила 25-30 000 чоловік.^[3]

Примітки

1. Čubrilović, Vasa (1974). Istorija Beograda: Stari, srednji i novi vek (серб.). Prosveta.
2. Зборник Историјског музеја Србије (серб.). Музеј. 1982.
3. Илић-Агапова, Марија (2002). Илустрована историја Београда (серб.). Дерета. ISBN 978-86-7346-243-1.
4. Bataković, Dušan T. (2014). The Foreign Policy of Serbia (1844-1867): IIija Garašanin's Načertanije: La politique étrangère de la Serbie (1844-1867): Načertanije d'Ilija Garašanin (англ.). Balkanološki institut SANU. ISBN 978-86-7179-089-5.
5. Davidov, Dinko (1990). Споменици будимске епархије (серб.). Просвета. ISBN 978-86-07-00480-5.
6. Wilson, Peter (1 листопада 2002). German Armies: War and German Society, 1648-1806. Routledge. с. 363. ISBN 978-1-135-37053-4. To bring him to heel, the new sultan made Jegen governor of Belgrade early in 1688.