Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ньюарк-он-Трент (англ. Newark-on-Trent) — місто у графстві Ноттінгемшир, регіон Східний Мідленд, Англія, Сполучене Королівство. Станом на 2001 рік населення міста — 25 376 осіб, разом із містом Балдертон та невеликими поселеннями утворює зону суцільної забудови із сукупним населенням — 53 746 осіб, в агломерації до 75 000 людей. Місто виникло на перетині старовинної римської дороги з річкою Трент. Перша писемна згадка від 664 року. За середньовіччя місто було важливим торговим центром Англії.
Ньюарк-он-Трент англ. Newark-on-Trent | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Торгова площа, костел Св. Марії Магдалини. Середмістя. Ньюарк | ||||
Основні дані | ||||
53°04′35″ пн. ш. 0°48′36″ зх. д. | ||||
Країна | Велика Британія | |||
Регіон |
Англія: Східний Мідленд: Ноттінгемшир: Ньюарк і Шервуд (англ. Newark and Sherwood[en]) | |||
Перша згадка | 664 рік н.е. | |||
Статус міста | містечко (англ. town) | |||
Населення |
25 376 осіб (пер. 2001)[1] з Балдертоном — 35 454 осіб (пер. 2001)[2] 26 700 осіб (оц. 2007)[1] | |||
Агломерація | 53 746 осіб (пер. 2001) | |||
Міста-побратими |
| |||
Телефонний код | (+44) 01636 | |||
Часовий пояс |
GMT (UTC+0) Літній BST (UTC+1) | |||
GeoNames | 2641731 | |||
OSM | ↑957351 ·R (Newark) | |||
Поштові індекси | NG22, NG23, NG24 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | newark.gov.uk | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Ньюарк-он-Трент у Вікісховищі |
Місто стоїть над судноплавною річкою Трент, та її притокою Девон[en]. Через місто проходить шосе A1 (Лондон↔Единбург), що є частиною загальноєвропейського шляху E15. У Ньюарку перехрещуються дві залізничні гілки: Ноттінгем↔Лінкольн та Пітерборо↔Лідс.
Також через місто пролягав старовинний давньоримський шлях Фоссе-Вей. В Середньовіччі місто зростало як торговий та ремісничий центр навколо замку.
Згідно з переписом населення 2001 року населення міста становило 25 376 міщан, за оцінкою на 01.07.2007 — близько 26 700. [1]
Ньюарк має суцільну забудову із містом Балдертоном із населенням 10,298, яке прилягає з півдня. Сукупне населення обидвох міст 35 454 (пер. 2001). [2], останні дані близько 37 000 мешканців (оц. 2007). Разом із навколишніми сільськими поселеннями та невеличкими містечками (Фарндон, Вінзорп, Саузвелл, Оллертон) утворює агломерацію в 75 000 осіб.
Ймовірно, що корені міста сягають часів римського панування. Ньюарк виник на місці перетину римського шляху Фоссе-Вей (англ. Fosse Way[en]) та річки Трент. [2] Перша писемна згадка про місто датується 664 роком. Зафіксовано факт дарунку міста королем Мерсії Вульфгером у володіння абатству міста Пітерборо.
За часів Едуарда Сповідника місто належало леді Годиві та її чоловіку Леофріку, який у 1055 році пожалував його Лінкольнширському єпископу з монастиря в місті Стоу[en]. Монастир продовжував отримувати доходи від міста навіть після нормандського завоювання, коли потрапив під контроль нормандського єпископа Реміґіуса з Фекампа (фр. Remigius de Fécamp[fr]). По його смерті в 1092 році місто знову потрапило під володарювання єпископів з Лінкольнширу, так протривало аж до часів Едвард VI. [2]
Первісно замок в Ньюарку був саксонською укріпленою садибою, закладеною королем Едвардом Старшим. У 1073 році єпископ Лінкольну Роберт Блоет (англ. Robert Bloet[en]) здійснив земляні роботи та збудував укріплений мотт та бейлі. [3] У 1123-33 роках єпископ Александер Прекрасний (англ. Alexander the Magnificent[en]) перебудував замок.[2][3] Тоді ж за правління короля Генріха I було збудовано міст над Трентом 1123-35 [2] та засновано шпиталь Св. Леонарда. Генріх I також дав право проводити щорічну п'ятиденну ярмарку в замку. Король Стефан видав дозвіл на заснування в місті монетного двору.
Від часів Генріха II (2-а пол. XII ст.) місто стало регіональним центром з торгівлі вовною та текстилем. [2]
18/19 жовтня 1216 Іоанн Безземельний король Англії в рамках Першої баронської війни проводив військову кампанію в Східній Англії, проте занедужав і вмер, ймовірно від дизентерії в замку Ньюарка в ніч на 19-е жовтня. [4]
Велика повінь 1457 року змила міст над Трентом. Тодішній єпископ Лінкольнський, Джон Чадвортз (англ. John Chadworth[en]) профінансував будівництво нового мосту з кам'яними вежами з обидвох берегів.
Генріх VIII відділивши церкву від влади Риму, як верховний владика англіканської церкви конфіскував майно монастирів. Після тривалого протистояння єпископів Лінкольнських та Генріха VIII, у 1547 році місто було передане у власність корони. Ньюарк отримав самоуправління та почав керуватися альдерманом та дванадцятьма його помічниками. У 1549 році Єлизавета I підтвердила та розширила права міста.
Король Карл I, у зв'язку із розквітом міста, як центру торгівлі, позбавив місто самоуправління. За винятком часів короля Якова II, так протривало аж до прийняття Акту реформування муніципалітетів (англ. Municipal Reform Act[en]) 1835 року.
У часи Громадянської війни Ньюарк був оплотом роялістів. Під час війни місто двічі було в облозі парламентаристів, та двічі облогу відбивали. Під час третьої облоги, за наказом короля Карла I у травні 1646 року місто капітулювало. Після здачі в Ньюарку було зруйновано більшість захисних споруд, зокрема й замок, лише незначна його частина вціліла. [3]
Близько 1770-го року було прокладено Великий Північний Шлях (англ. Great North Road[en], нині називається шосе A1). Згідно із рішенням парламенту в 1773 році було дозволено зведення міської ратуші поруч з Ринковою площею. Будівництво за проектом Джона Карра з Йорку (англ. John Carr of York) було завершено у 1776 році. У 1775 році поруч із замком було перекинуто новий міст над Трентом з кам'яним облицюванням.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.