Нор Ечміадзін

Нор Ечміадзін (вірм. Նոր Էջմիածին եկեղեցի, що означає «Новий Ечміадзін»), церква також відома як Ечміадзінська церква Сурб Геворг^[1] (вірм. Սուրբ Գեւորգ Էջմիածինյան եկեղեցի) або Церква Святого Георгія Ечміадзінців^[1] (вірм. Էջմիածինցիների Սուրբ Գեւորգ եկեղեցի) — храм Вірменської апостольської церкви в Тбілісі на вулиці Армазька, 18^[2].

Заснування

За переказами церква була заснована вихідцями з міста Ечміадзін, за що і отримала свою назву — Нор Ечміадзін, тобто «Новий Ечміадзін».

Згідно з літературними джерелами споруду Нор Ечміадзіна слід відносити до кінця XVIII століття, однак інші джерела зберігають точну дату споруди. Так, у доповідній записи будівельника, а згодом і священика цієї церкви протоієрея Іоанна Мартиросова-Воскерчянца йдеться про насильницьке переселення близько 200 вірменських сімей з Ечміадзіна, під час якого відбулася битва переселенців біля річки Арпа з турками, які гнали їх у Османську імперію, і перехід в російське підданство в Лорі, після чого вони були поселені Циціановим і архієпископом Ованесом в Тифлісі. Велика їх частина була поселена в Авлабарі, а частина залишилася в Тапітахі. Згідно з цим ж записом протоієрея все це «мало місце в 1806 р., при католікосі мученику-патріарху всіх вірмен Данилі, коли ми (тобто ці переселенці з Ечміадзіна) не мали власної церкви». Запис датована 3 грудня 1815 р. Таким чином стає відомо, що початок будівництва було покладено в 1806 р. і закінчено до 1808—1809 рр.

Всі написи будівельного змісту в храмі відносяться до 1846 р. Мабуть, головним ініціатором зведення церкви був А. Таїрянц, знаменитий благодійник і піклувальник з Тифлісу.

Прийомний син Воскерчянца повідомляє, що церква була реконструйована через 20 років після смерті протоієрея Іоанна.

Сучасність

З 2006 року йде реконструкція церкви на гроші аргентинської діаспори.

За даними на 1837 р. церква мала маленьку дзвіницю і була без купола. Потім вона була капітально реконструйована і тоді до купола додали круглі підкупольні опори. Західний вхід церкви (всього їх три) веде в прямокутне приміщення, що виступає із загального плану будинку.