Норман Александер

Норман Стенлі Александер (7 жовтня 1907 — 26 березня 1997) — новозеландський фізик, який сприяв заснуванню багатьох університетів Співдружності націй, включаючи Університет Ахмаду Белло в Нігерії та університети Вест-Індії, південної частини Тихого океану, Ботсвани, Лесото та Есватіні^[1]. У 1966 році був посвячений у лицарі. Чоловік піонерки радіоастрономії Елізабет Александер.

Норман Александер
Norman Alexander
Народився	7 жовтня 1907(1907-10-07)
Помер	26 березня 1997(1997-03-26) (89 років)
Країна	Нова Зеландія
Діяльність	фізик
Alma mater	University of New Zealandd
Заклад	University of New Zealandd
Науковий керівник	Ернест Резерфорд
У шлюбі з	Елізабет Александер

Раннє життя

Александер народився в Те Авамуту^[en] в Новій Зеландії. Він був одним із восьми дітей фермерів, чиї предки були іммігрантами з Великої Британії та Данії^[1].

Александер здобув початкову освіту в Гамільтонській середній школі^[en], а потім переїхав до Університету Окленда, щоб вивчати фізику. Закінчив університет з дипломом бакалавра з відзнакою першого класу в 1927 році^[1]. У 1930 році Александер отримав дворічну стипендію для навчання в Трініті-коледжі в Кембриджі, де вивчав фізику в Кавендіській лабораторії під керівництвом Ернеста Резерфорда^[1].

Друга світова війна

У 1942 році Александера ув'язнили в японській в'язниці Чангі^[en], і до Нової Зеландії дійшла звістка про його смерть, хоча насправді він був живий. Використовуючи свої наукові знання, Александер допоміг побудувати в Чангі завод для випаровування солі та невеликий завод, який ферментував хірургічний спирт та інші продукти для тюремної лікарні. Після звільнення він очолював новозеландську комісію з розслідування зловживань у таборі для інтернованих Сайме-Роуд.

Резюме кар'єри

• Викладач фізики в Оклендському університетському коледжі
• 1930 — здобув стипендію Співдружності в Трініті-коледжі, Кембридж.
• 1936—1949 — професор фізики, Раффлз-коледж, Сінгапур.
• 1949—1952 — декан факультету наук Малайського університету
• 1952—1958 — професор фізики та віцепрезидент Університетського коледжу, Ібадан, Нігерія
• 1958—1960 — професор інженерної фізики, Близькосхідний технічний університет, Анкара, Туреччина
• 1961—1966 — віцеканцлер, Університет Ахмаду Белло^[en], Нігерія
• 1966 — Університет Вест-Індії
• 1966—1968 — віцеканцлер Університету Південного Тихого океану, Лаукала-Бей, Фіджі
• 1970 — радник Міністерство заморського розвитку^[en] Великої Британії, Міжуніверситетської ради з питань вищої освіти за кордоном, Школи східних і африканських досліджень^[en] Лондонського університету^[2]

Особисте життя

Александер був одружений із відомою геологинею і піонеркою радіоастрономії Френсіс Елізабет Сомервіль Александер, уродженою Колдвелл, і мав трьох дітей — Вільяма (1937), Мері (1939) і Берніс (1941)^[3].

Нагороди та відзнаки

• Орден Британської імперії (1959)^[4]
• Посвячений у лицарі в березні 1966 року^[5]