Новополоцьк

Новопо́лоцьк (біл. тарашк. Навапо́лацак, Navapolacak; біл. Навапо́лацк, Navapolack) — місто обласного підпорядкування Вітебської області Білорусі, розташоване на лівому березі Західної Двіни в північно-західній частині Вітебської області, за 110 км від міста Вітебськ, за 12 км від Полоцька та за 250 км від Мінська. Населення — 107 458 осіб.

місто Новополоцьк біл. Наваполацак Navapolacak
Транслітерація назви	Navapolacak
Герб Новополоцька Прапор Новополоцька
Основні дані
55°32′0″ пн. ш. 28°40′0″ сх. д.
Країна	Білорусь
Область	Вітебська область
Засновано	1958
Статус	з 14 грудня 1963 року
Населення	107 458
Площа	48,49 км²
Часовий пояс	час у Білорусі
Поштовий індекс	211440
Телефонний код	+375-214
Висота	133 м.н.р.м.
Водний об'єкт	Західна Двіна
Міста-побратими	Росія: Одінцово, Пушкін, Павловськ  Франція: Живор  Польща: Плоцьк  Литва: Мажейкяй  Україна: Скадовськ
Транспорт, відстані
До Мінська
- фізична	195 км
Місцева влада
Адреса	вул. Молодіжна, 74
Вебсторінка	novopolotsk.by
Голова ради	Кочанова Наталія Іванівна.
Новополоцьк
Новополоцьк Новополоцьк (Вітебська область)
Новополоцьк у Вікісховищі

Історія

Початком історії міста послужило ухвалення в березні 1958 року Урядом СРСР рішення про організацію Всесоюзного ударного комсомольського будівництва по зведенню на лівому березі річки Західна Двіна найбільшого в Європі промислового комплексу.

Уже 7 червня на місці майбутнього міста, переправившись на лівий берег на човнах, висадились першобудівельники. У наметах розмістились і редакція газети і відділ кадрів будтреста й управління початкових робіт. У листопаді було здано 8 перших гуртожитків. Вони розташовувалися поруч з селянськими зрубами. На місці сучасного Новополоцька тоді було близько 30 сіл. Їх мешканцям було надано квартири в місті або будинки в сільській місцевості.

З 1959 року почалось будівництво багатоповерхівок, а потім і найбільшого в СРСР нафтопереробного комплексу. Указом Верховної Ради БРСР 23 жовтня 1959 року будівельне селище отримало назву Полоцький, а з 14 грудня 1963 року було зведене в ранг міста обласного підпорядкування і стало називатися Новополоцьк.

9 лютого 1963 року в Новополоцькому нафтопереробному заводі був отриманий перший білоруський бензин, а 4 лютого 1968 року на «Полімері» перший білоруський поліетилен.

Населення

Населення міста збільшувалось великими темпами: 1961 рік — 4 000; 1971 рік — 45 500; 1981 рік — понад 72 000, 2008 рік — понад 107 000. Серед мешканців міста люди 52 національностей. Середній вік новополочанина — 35 років. Станом на 2005 рік у місті проживало 107 458 осіб 52-х різних національностей, з них:

• працездатного населення — 71 894 людини;
• молодше за працездатне населення — 17 394 людини;
• старше за працездатне населення — 17 770 осіб;
• населення 16-30 років — 27 786 осіб;
• працюючих — 49 316 осіб;
• безробітні, що перебувають на обліку в центрі зайнятості населення — 857 осіб, рівень безробіття — 1,71 % до економічно активного населення;
• пенсіонери — 24 389 осіб;
• інваліди Другої світової війни — 88 осіб;
• учасники Другої світової війни — 255 осіб;
• трудівники тилу — 128 осіб.

Економіка

Новополоцьк, вулиця Молодіжна, будинок 47.

Сучасний Новополоцьк — великий індустріальний центр Білорусі. В обсягах промислового виробництва області його доля перевищує 60 %.

Головне підприємство ВАТ «Нафтан» є другим після Мозирського НПЗ найбільшим податкоплатільщиком Білорусі. Він займає близько 900 га площі й виробляє понад 70 найменувань продукції, яка експортується в десятки зарубіжних країн. На заводі працює близько 6,5 тисяч робітників.

ВАТ «Полімір» — друге по значенню підприємство міста. У його структурі 5 виробництв з 30-ма основними і допоміжними цехами. Комбінат випускає поліетилен високого тиску, штучні волокна, продукти органічного синтезу і малотонажної хімії, вуглеводневі фракції, текстильний-допоміжні речовини, споживчі товари. Весь спектр продукції, що випускається, має попит на внутрішньому і зарубіжних ринках, зміцнює експортний потенціал міста.

Всього в місті 12 промислових підприємств і близько 3 тисяч суб'єктів господарювання різних форм власності.

Соціальна сфера

Зима в Новополоцьку. Костел Святого Серця Ісуса Христа.

Освіта

Головний вхід університету

У місті працює створений на базі Новополоцького політехнічного інституту Полоцький державний університет, що входить до першої п'ятірки за кількістю наукових розробок, що виконуються на замовлення промисловості. Крім того, в місті діють:

• 17 загальноосвітніх середніх шкіл, зокрема: 1 ліцей, 1 гімназія, 1 початкова школа, 2 базових школи;
• 2 вечірніх школи;
• 34 дошкільних установи;
• дитячий будинок змішаного типу
• Центр позашкільної роботи;
• 8 кімнат школяра;
• дитячий-юнацький клуб по фізичній підготовці;
• Центр допризовної підготовки;
• Центр коректувально-розвиваючого навчання і реабілітації;
• дитячий соціальний притулок;
• соціально-педагогічний центр;
• політехнічний технікум;
• музичне училище;
• 2 професійно-технічних училища.

Охорона здоров'я

З медичних закладів у місті діють:

• 12 лікувально-профілактичних установ;
• міська лікарня на 725 ліжок;
• шкірно-венерологічний диспансер на 50 ліжок з поліклінічним відділенням;
• 4 поліклініки для дорослого населення;
• дитяча поліклініка;
• підліткова поліклініка;
• стоматологічна поліклініка;
• психоневрологічний диспансер;
• протитуберкульозний диспансер;
• лікарська амбулаторія в міському селищі Боровуха;
• станція переливання крові;
• станція швидкої медичної допомоги;
• міський центр гігієни і епідеміології.

Спорт

У місті були виховані чемпіони світу і Європи по водним лижам, важкій атлетиці, карате і бодибілдінгу. П'ять команд по ігровим видах спорту беруть участь у національних чемпіонатах Білорусі. 127 спортсменів міста входять до складу національних збірних країни. У місті працюють:

• 240 спортивних споруд, зокрема Палац спорту, льодовий палац;
• 4 басейни;
• училище олімпійського резерву;
• 4 спеціалізованих дитячий-юнацьких школи олімпійського резерву;
• 4 дитячий-юнацьких спортивних школи.

Культура

Див. також: Мясцовы час

В місті знаходяться:

• 3 Палаци культури;
• Палац культури і дозвілля;
• 2 музичних школи;
• дитяча художня школа;
• центральна бібліотека і 6 філіалів;
• Публічний центр правової інформації;
• музей історії і культури;
• 5 клубних установ, зокрема центр ремесел і національної культури;
• 3 дитячих школи мистецтв;
• 198 молодіжних творчих об'єднань;
• 15 пам'ятників, пам'ятних знаків.

Об'єкти історичної і культурної спадщини

Назва	Адреса	Зображення
Музей історії і культури Новополоцька	вул. Молодіжна, 45а
Меморіальний комплекс «Перший намет»	вул. Молодіжна, 5
Пам'ятник Лілії Костецькій	вул. Блохіна, 43 (СШ № 3)
Меморіальний знак на місці загибелі екіпажа радянського літака в 1944 році	Лісова зона по дорозі на ВАТ «Полімір»
Курган трудової слави	Промзона, напроти адміністративної будівлі ВАТ «АТП-6»
Пам'ятник воїнам-визволителям, загиблим при звільненні села Троїцьке	Територія ВАТ «Нафтан»
Пам'ятник-горельєф першому директорові НПЗ О. А. Ктаторову	Перехрестя вул. Молодіжна і Ктаторова
Пам'ятник «Братська могила» воїнів-визволителів 219 гвардійського полку (перезахоронення)	Старе кладовище, вул. Паркова,32
Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам	Район перехрестя вул. Молодіжна і вул. Олімпійська

Галерея

• 
  Палац одружень в Новополоцьку
• 
  Місцевий костел
• 
  Православна церква
• 
  Кінотеатр «Мінськ»

Люди

Головна категорія: Персоналії:Новополоцьк

У місті народилися:

• Азімов Рустам Шухратович — білоруський хокеїст, нападник.
• Головань Дмитро Сергійович (1992—2023) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Свиридова Наталя Костянтинівна — український невролог.
• Турков Ігор Леонідович (1966—2015) — солдат 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас», учасник російсько-української війни.

Див. також Категорія:Уродженці Новополоцька

Література

• Турыстычная энцыклапедыя Беларусі. Мінск: Беларуская энциклапедыя, 2007
• Газета «Народнае слова», 18 січня 2008, № 7 (2482), с. 5.

Посилання

• Дорогами Білорусі [Архівовано 25 вересня 2008 у Wayback Machine.] (рос.).