Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Михайло Петрович Новиков (нар. 25 липня 1918 року, селище Середина-Буда, Українська РСР — пом. 4 березня 1993 року, Москва, Російська Федерація) — радянський і російський релігієзнавець, фахівець з історії і теорії атеїзму і релігії. Доктор філософських наук, професор. Один з авторів і науковий редактор «Атеїстичного словника» та «Кишенькового словника атеїста».
Новиков Михайло Петрович | |
---|---|
рос. Михаил Петрович Новиков | |
Народився | 25 липня 1918 Середина-Буда, Чернацька волость, Новгород-Сіверський повіт, Чернігівська губернія, Українська Держава |
Помер | 4 березня 1993 (74 роки) Москва, Росія |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | релігієзнавець, викладач університету |
Alma mater | Магнітогорський державний університетd |
Галузь | релігієзнавство, history of atheismd і історія релігії |
Заклад | філософський факультет МДУd |
Вчене звання | професор[d] |
Науковий ступінь | доктор філософських наук (1967) |
Науковий керівник | Ilya Pantskhavad |
Аспіранти, докторанти | Андрій Кураєв A. A. Radugind |
Партія | КПРС |
Нагороди |
Народився 25 липня 1918 року в селище Середина-Буда Сумської області. Батько — робітник, мати — домогосподарка, яка виховувала чотирьох дітей[1].
Початкову та неповну середню освіту отримав в Середині-Буді нинішньої Сумської області. У 1932 році разом з батьками переїхав до Магнітогорська. З 1932 — 1943 роках працював за наймом та навчався. У 1937 — 1938 роках був слухачем підготовчих курсів при Магнітогорському педагогічному інституті, здавши екстерном іспити за курс середньої школи[1].
У 1938 році вступив і в 1941 році з відзнакою закінчив Магнітогорський державний педагогічний інститут за спеціальністю «Російська мова і література», повністю виконавши за час навчання в інституті навчальний план історичного факультету[1][2].
Після закінчення інституту працював викладачем російської мови і літератури в Тубинській середній школі № 1[1].
Ветеран-учасник німецько-радянської війни. В 1943 — 1944 роках перебував на військовій службі у Червоній Армії. Після закінчення війни з 1946 по 1953 роки працював в Середині-Буді Сумської області штатним пропагандистом, відповідальним редактором районної газети «Колгоспна правда», завідувачем відділом пропаганди і агітації, секретарем районного комітету партії[1].
У 1953 році відряджений на навчання до аспірантури. У жовтні 1953 — жовтні 1956 років навчався в аспірантурі Московського обласного педагогічного університету по кафедрі філософії. У 1956 році в Московському державному педагогічному інституті ім. В. І. Леніна захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за темою «Особливості прояву та подолання протиріч у соціалістичному способі виробництва»[1][3].
У березні 1957 — травні 1959 років працював референтом відділу філософії, педагогіки, літератури і мистецтва правління товариства «Знання» РРФСР. У травні 1959—1960 років за переведення був зарахований в. о. завідувача відділу історії і теорії атеїзму журналу «Наука і релігія»[1][2].
З 1960 року до кінця життя — співробітник кафедри наукового атеїзму філософського факультету МДУ ім. М. В. Ломоносова. Пройшов шлях послідовно від старшого викладача (1960—1962 роках) і доцента (1962—1968 роках) до професора (з 1968 року) і завідувача кафедрою наукового атеїзму (1969—1987 роках)[1].
У 1967 році в МДУ імені М. В. Ломоносова захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за темою «Ідеологія сучасного російського православ'я»[1][4].
У 1991 — 1993 роках професор кафедри філософії релігії та релігієзнавства філософського факультету МДУ їм. М. В. Ломоносова[1].
Редактор і один з авторів «Атеїстичного словника», а також трьох видань підручника «Історія і теорія атеїзму», монографій «Російська православна церква»[1].
У працях М. П. Новикова досліджуються особливості сучасного релігійного модернізму; обґрунтовується необхідність історико-філософського підходу до оцінки змін в галуззі релігійної ідеології і релігійних відносин. М. П. Новиков представив загальну оцінку можливостей і майбуття релігії загалом та її окремих різновидів, включаючи хіліастичні і східні культи[1].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.