Новак Ігор Володимирович
український військовик, механік-водій 2 взводу 2 роти 1 батальйону 30-ї окремої механізованої бригади З Вікіпедії, вільної енциклопедії
І́гор Володи́мирович Но́вак (16 травня 1983, с. Оріховець Підволочиського району Тернопільської області — 6 лютого 2015, поблизу Дебальцевого Донецької області) — український військовик, механік-водій 2 взводу 2 роти 1 батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський), учасник російсько-української війни.
| Ігор Володимирович Новак | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 16 травня 1983 с. Оріховець, Підволочиський район, Тернопільська область, Україна | |
| Смерть | 6 лютого 2015 (31 рік) поблизу Дебальцевого, Донецька область, Україна | |
| Поховання | Підволочиський район | |
| Військова служба | ||
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС | Збройні сили України | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
Батько загинув, мати поїхала на заробітки в Іспанію, туди ж їздив й Ігор. Він — старший із трьох братів у сім'ї (молодші — Володимир і Анатолій), здобув технічну освіту. Одруженим не був. Проживав у селі зі старенькою бабусею.
У серпні мобілізований до війська, вишкіл проходив на Яворівському полігоні.
Загинув у районі Дебальцевого 6 лютого 2015 від кулі снайпера, військові потрапили в засідку в селищі Рідкодуб. У березні тіло воїна упізнали в Дніпропетровському морзі. Поховали Ігоря Новака 21 березня в рідному селі біля могили Січових стрільців.
Відзнаки
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня[1]. Нагороду матері на свято Спаса вручив голова Тернопільської ОДА Степан Барна[2].
Примітки
Джерела
Посилання
.svg){kind=link}
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.