Loading AI tools
американська історична драма (1916) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Нетерпимість» (англ. Intolerance) — американська історична драма режисера Девіда Ворка Ґріффіта 1916 року. Картина вважається шедевром епохи німого кіно і була названа одним істориком «the only film fugue».
Нетерпимість | |
|---|---|
| Intolerance | |
.jpg) | |
| Жанр | історичний фільм, драма |
| Режисер | Девід Ворк Ґріффіт |
| Продюсер | Девід Ворк Ґріффіт |
| Сценарист | Девід Ворк Ґріффіт Аніта Лус |
| У головних ролях | Ліліан Ґіш[1], Mae Marshd[1], Robert Harrond[1], Мері Олден, Julia Mackleyd, Волтер Лонґd[1], Ллойд Інгрехам[1], Монте Блюd, Billy Quirkd, Ральф Льюїсd, Тод Бравнінґ[1], Бессі Лав[1], Еріх фон Штрогейм[1], В. С. Ван Дайк[1], Margery Wilsond, Eugene Palletted, Spottiswoode Aitkend, Констанс Толмадж[1], Дуглас Фербенкс[1], Joseph Henaberyd, Elmer Cliftond[1], Alfred Pagetd, Seena Owend[1], Елмо Лінкольн, Carol Dempsterd[1], Мілдред Гарріс[1], Кармел Маєрс[1], Полін Старк[1], Наталі Талмадж, Джордж Фосетт, Wallace Reidd[1], Нобл Джонсон, Девід Батлер[1], Dark Cloudd, Ruth St. Denisd, Vera Lewisd[1], Josephine Crowelld, Міріам Куперd, Констанс Кольєр[1], Sam De Grassed, Harold Lockwoodd, Таллі Маршаллd, Оуен Мур[1], Карл Стокдейл, Frank Bennettd, Frederick A. Turnerd, Джордж Сіґман, Джордж Волш, Ruth Handforthd, W. E. Lawrenced, Кінг Відор[1], Дональд Крісп[1], Колін Мур[1], John P. McCarthyd[1], Расселл Гіксd[1], Френсіс Макдональдd[1], Джевель Карменd[1], Найджел Де Брулірd[1], Fiammetta Barallad[1], Frank Bennettd, Frank Brownleed, Том Вілсон і Max Davidsond |
| Оператор | Г.В. Бітцер |
| Композитор | Карл Девіс Джозеф Карл Брейл |
| Монтаж | Девід Ворк Ґріффіт, Джеймс Сміт |
| Художник | Девід Ворк Ґріффіт Волтер Л. Холл |
| Кінокомпанія | Triangle Film Corporation Wark Producing Corp. |
| Дистриб'ютор | Triangle Film Corporation і Netflix |
| Тривалість | 210 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |  США |
| Рік | 1916 |
| Кошторис | $385 907 |
| IMDb | ID 0006864 |
 Нетерпимість у Вікісховищі | |
Гріффіт показав 4 епохи: стародавня Юдея (в запалі релігійної нетерпимості фарисеї розіп'яли Христа), Вавилон (борючись за владу, жерці зрадили царя Валтасара), Франція (1572) (боротьба між католиками й гугенотами викликала різанину в ніч св. Варфоломія), наші дні (1914) (ворожнеча мало не призводить до страти невинної людини). Гріффіт будує дію свого фільму одноразово, вільно переходячи від Вавилона до сучасності й назад, а не в хронологічному порядку. Частини зв'язуються в єдине ціле образом жінки (Лілліан Гіш) і рядками з Волта Вітмена: «І вічно буде колиска гойдатися, / Плетучи зв'язуючу нитку часу, / Оспівавши й радості, і гірке страждання.»
Вавилонії загрожує перський цар Кір, однак цар Валтасар більше зайнятий своєю царицею, ніж справами державними.
Норовливу дівчину з гір власний брат намагається видати заміж. Але на оглядинах її ніхто не хоче, навіть за гроші. У цей момент з'являється Валтасар і дає їй «Право» вийти заміж за кого вона захоче. Дівчина дає обітницю зберігати вірність Валтасару. Вона відкидає залицяння придворного поета рапсодії і верховного жерця Баала.
Верховний жрець, бажаючи встановити культ нового божества, веде боротьбу з прихильниками релігійної терпимості Набонідусом. Вдаючись до допомоги рапсодії, верховний жрець веде переговори з Кіром. У підсумку Кір йде на облогу Вавилона. Валтасар, відбивши натиск, наказує влаштувати бенкет.
Жрець попереджає Кіра, що нагляд ослаблений. Рапсод проговорився про зраду дівчині з гір. Вона хоче попередити Валтасара, але занадто пізно. Перси проникають в покої Валтасара. Валтасар і його кохана-цариця закінчують життя самогубством.
Сестра промисловця Дженкінса на пишному балу просить свого брата про підтримку пуританської організації.
За наказом заробітна плата була знижена на 10 %. Починається загальний страйк. Серед учасників страйку — юнак. Війська придушують страйкування. Дівчина і юнак залишають робітниче селище і переселяються в місто.
Юнак займається грабунком і стає сутенером. Батько дівчини вмирає, і вона виходить заміж за юнака. Він починає вести чесне життя, але його банда підставляє його, і він несправедливо заарештований. За час відбування покарання у його дружини народилася дитина. Але пуритани разом з сестрою Дженкінса викрали його. Мати звертається до ватажка колишньої банди свого чоловіка.
Увечері ватажок банди («мушкетер нетрів») проникає в кімнату жінки, а його коханка в цей час стежить за ним. Ватажок хоче зґвалтувати дівчину, але цьому заважає чоловік, якого звільнили з в'язниці. Коханка ватажка, користуючись нагодою, вбиває свого коханця з револьвера, а потім підкидає револьвер в кімнату. Юнак підіймає його, приходить поліція, і його звинувачують у вбивстві.
Його засуджують до смертної кари через повішення. Дівчина в розпачі, разом з офіцером поліції, який їй вірить, біжить до губернатора просити про помилування. Але він тільки що виїхав. Справжній вбивця, замучений совістю признається в усьому молодій дружині засудженого. Дружина юнака і вбивця в гоночному автомобілі мчаться за поїздом. Тим часом у в'язниці засуджений готується до смерті, приймає останнє причастя; його ведуть на ешафот, що стоїть у дворі. Автомобіль наздогнав потяг, губернатор підписує помилування, папір привозиться у в'язницю в ту мить, коли кат накидає петлю на шию невинно засудженого. Несправедливий закон переможений — чоловік, дружина і дитина нарешті разом.
Герої цієї історії — юна пара гугенотів, дівчина на прізвисько Карі Очі і її коханий Проспер Латур. Напередодні Варфоломіївської ночі вони уклали заручини. На ранок починається різанина. Католики вриваються в будинок, убита мати дівчини, її маленьку сестру викидають з колиски: тема колиски «вічної матері» червоною ниткою проходить через весь фільм. Солдат-найманець, який вже давно поглядав на дівчину, хапає її й намагається потягти в спальню. Вона пручається, і в боротьбі він пронизує її мечем. Проспер намагається врятувати кохану, але приходить надто пізно: він знаходить смертельно поранену дівчину на підлозі. З трупом нареченої він вибігає на вулицю і молить солдатів короля застрелити його.
Включає сцени «Ісус серед фарисеїв», «Брак у Канні», «Бенкет Валтасара». Завершується сценою розп'яття Христа на Голгофі. Момент є ключовим для розуміння місіонерського задуму фільму. Тільки після завершення сюжетної лінії про життя і страждання Христа, що кінчається сценою розп'яття — спокутування гріхів людства — завершується й основна «американська» сюжетна лінія.
Лежача на поверхні ідея — американська демократія, помножена на технічні та соціальні досягнення (гоночні автомобілі, телефон, система правосуддя) дозволяє завершити фільм хепі-ендом, запобігти загибелі невинного в злочині. Новітнє досягнення техніки — кінематограф — також неявно протиставляється класичним місіонерським зусиллям щодо «виправлення моралі», показаним у фільмі сатирично, як набагато більш ефективний спосіб поширення ідей толерантності та зміни переконань.
Більш глибокий задум «Нетерпимості» — позбавлення від страждань для всіх людей, обумовлене спокутною жертвою Христа. Цій темі присвячена кінцівка фільму (сяючий хрест, ангели, мир у всьому світі).
Таким чином, Гріффіт одним з перших робить спробу донесення християнських цінностей і світогляду новітніми для того часу засобами. Американську демократію, помножену на новітню техніку, він вважає розв'язання вікових проблем людства і кроком вперед у втіленні християнських цінностей. Щоб підсилити цю ідею, він завершує фільм революційним для того часу хепі-ендом.
У фіналі за допомогою вперше застосованого перехресного монтажу показані завершення всіх сюжетних ліній: Христа ведуть на Голгофу; закохана в Валтасара дівчина поспішає попередити його про зраду жерців, але всі вони гинуть; гугенот не рятує свою кохану; дружина робочого мчить на автомобілі з наказом губернатора про помилування її чоловіка. Тільки в останній сюжетній лінії все завершується щасливо. Фільм закінчується епілогом, що складається з епізодів, знятих загальним планом.
Монтажні склейки між епізодами, які переносять глядачів з епохи в епоху розбиті титрами, оформленими як розворот старовинної книги-фоліанта. У наші дні дуже потішно виглядають наукові виноски на деяких титрах — хто саме відтворив шлюбний обряд в стародавньому Вавилоні, згідно з монографією якого вченого відзнята та чи інша сцена тощо У сучасному розумінні відбувається якесь змішання художнього та науково-популярного жанру.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
