Неллі Мелба

австралійська оперна співачка З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Неллі Мелба

Неллі Мелба (англ. Dame Nellie Melba, справжнє ім'я Гелен Портер Армстронг, англ. Porter Armstrong; до шлюбу Мітчелл, англ. Mitchell); 19 травня 1861, Бернлі, побл. Мельбурна 23 лютого 1931, Сідней) австралійська оперна співачка (колоратурне сопрано), подруга Гертруди Денман Баронесси Денман.

Коротка інформація Громадянство, Ім'я при народженні ...
Thumb
Thumb
Громадянство Австралія 
Ім'я при народженні англ. Helen Porter Mitchell 
Псевдонім Nellie Melba 
Дата народження 19 травня 1861(1861-05-19)[1][2][…] 
Місце народження Мельбурн[3] і Richmond[d][4] 
Дата смерті 23 лютого 1931(1931-02-23)[1][4][…] (69 років) 
Місце смерті Сідней[5][4] 
Рід смерті природна смертьd 
Причина смерті сепсис 
Батько David Mitchelld 
Мати Isabella Ann Dowd[6] 
У шлюбі з Charles Nesbitt Frederick Armstrongd 
Дитина George Nesbitt Armstrongd[6] 
Рід діяльності оперна співачка, автобіограф 
Заклад освіти Presbyterian Ladies' Colleged і Westonbirt Schoold 
Навчався у Матільда Маркезі де Кастронеd[7] 
Префікс титула Дама 
Тип голосу soprano leggerod[3] 
Грає на вокал[d] 
Жанр опера 
Отримані відзнаки
Дами Великого Хреста ордена Британської імперії

Victorian Honour Roll of Womend

Зображений на Madame Melbad 
Роботи в колекції Тейт 
Статус авторського права як автора термін дії авторських прав закінчивсяd 
 Неллі Мелба у Вікісховищі 
Закрити
Thumb
Неллі Мелба у ролі Маргарити в опері Шарля Гуно «Фауст», бл. 1896

Біографія

Узагальнити
Перспектива

За походженням шотландка; сценічне ім'я Мелба взяла у пам'ять про Мельбурн. Систематичної вокальної освіти не отримала. З дитинства брала участь у концертах.

1885 року виконала у Сіднеї сольну партію в ораторії «Месія» Георга Генделя. У 1887 році успішно дебютувала у партії Джильди у Брюсселі (театр «Де ла Монне»). Виступала у найбільших оперних театрах Європи, Америки, Австралії, у тому числі у «Гранд-Опера» (1889; тут підготувала партії Маргарити у «Фаусті» і Джульєтти у «Ромео і Джульєта» під керівництвом Шарля Гуно), «Ла Скала» (1893), «Метрополітен-опера» (1893). 1891 року співала на сцені Маріїнського театру (Петербург). 1926 року залишила сцену. Тоді ж повернулася до Австралії, де була обрана президентом Мельбурнської консерваторії.

Виключно рівний голос Мелби відрізнявся чистотою звучання, сріблястим тембром. При розвиненому верхньому регістрі (до 3-ї октави) Мелба володіла віртуозною колоратурною майстерністю (Лючія, Розіна, Лакме та інші). Необмежені співочі можливості та драматична обдарованість дозволяли співачці звертатися до різних партій (Ельза — «Лоенгрін», Мімі; Недда «Паяци»).

Французький кулінар Огюст Ескофьє винайшов для співачки, яка побоювалась за своє горло і боялась їсти морозиво, десерт під назвою «Персик Мельба»: половинка персика плюс ванільне морозиво і соус Мельба, зроблений з підсолодженої свіжої малини. Грінки Мельба (хрусткі, тонка скибочка хліба) також названі Еськофьє на її честь.

Зображена на банкноті в 100 австралійських доларів.

Літературні твори

  • Melodies and memories, L., 1925.

Примітки

Література

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.